Великий вплив на біографію Антуана Беккереля, знаменитого вченого-фізика, справила сімейна спадщина. І його батько, і дід були професорами фізичних наук, причому досить відомими, тому він з дитинства готувався до того, щоб піти їх стопами.
Він був особисто знайомий з Марією Кюрі та її чоловіком П’єром. Більше того, саме завдяки йому П’єр Кюрі відкрив вплив радіоактивності на організм: одного разу Беккерель взяв у нього на лекцію бульбашку з радіоактивним матеріалом і поклав її в кишеню, а потім виявив на шкірі поруч із цим місцем почервоніння у формі бульбашки та виразку, про що і розповів подружжю Кюрі.
Все життя Антуан Беккерель присвятив науці, як і його предки. Його син Жан теж пішов наслідувати його приклад і став фізиком, так що сім’я Беккерелів подарувала світу цілих чотири покоління видатних вчених.
Беккерель з юних років був сповнений ентузіазму. Свої перші самостійні дослідження він почав ще під час свого перебування студентом, коли навчався на перших курсах.
Коли йому було лише 23 роки, він опублікував одну зі своїх робіт у науковому журналі. Перша ж публікація привернула чимало уваги, і Беккерелю запропонували роботу лектором у Політехнічній школі.
Беккерель у своїй лабораторії
Великий фізик був одружений двічі. Його син Жан був народжений на світ його першою дружиною, яка невдовзі після пологів померла, і пізніше Беккерель одружився вдруге, але другий його шлюб був бездітним.
Його сімейство десятиліттями керувало кафедрою фізики у Національному музеї природної історії у Парижі. Спочатку її очолював його дід, потім батько, а потім ця посада перейшла до самого Антуана.
За свої заслуги у галузі дослідження радіоактивності Антуан Беккерель отримав Нобелівську премію. Точніше, отримувала він її разом з подружжям Кюрі, оскільки ця премія була поділена на трьох – всі вони зробили свій внесок у це відкриття.
Одиниця виміру радіоактивності джерела у міжнародній системі одиниць СІ названа на його честь – беккерель. Один беккерель – це активність джерела, у якому за секунду відбувається у середньому один радіоактивний розпад.
Антуан Беккерель отримав почесну посаду секретаря Паризької академії наук, причому довічно. Щоправда, трапилося це лише за рік до його смерті – великий вчений прожив недовго, лише 55 років. Можливо, його здоров’я підірвала робота з радіоактивними матеріалами.
У молодості він навчався у Вищій школі мостів та доріг, вивчившись на інженера. Ця робота припала йому до смаку, і він справлявся з нею чудово, зрештою дослужившись до посади головного інженера в управлінні мостів і доріг Парижа.
Беккерель цікавився різними аспектами фізики. Більшість його робіт присвячені фосфоресценції, магнітооптиці та інфрачервоним спектрам, але він цікавився також радіоактивністю, електрикою і навіть метеорологією.
Спочатку Антуан Беккерель займався своїми дослідженнями радіоактивності незалежно від подружжя Кюрі, але водночас, як і вони. Лише пізніше вони об’єднали зусилля, дізнавшись про те, що працюють в тому самому напрямку.
Крім Нобелівської премії, були у Беккереля та інші почесні нагороди. Визнанням його заслуг за кордоном стали медаль Румфорда від Лондонського королівського товариства, медаль Барнарда від Національної академії наук США та медаль Гельмгольця, вручена йому Берлінською королівською академією наук.
З усіх французів саме Антуан Беккерель став першим лауреатом Нобелівської премії. Його ім’я було офіційно внесено до списку найвидатніших вчених Франції, який можна побачити на першому поверсі Ейфелевої вежі.
