Зараз складно сказати, хто є найпопулярнішим британським письменником, адже ця країна подарувала світу безліч геніїв.
Але Редьярд Кіплінг, безумовно, стоїть в їхньому списку одним з перших. Адже в англійській літературі Джозеф Редьярд Кіплінг є дуже популярним автором.
Він також став першим британцем, який удостоївся в 1907 році Нобелівської премії в галузі літератури. До слова, він став і наймолодшим здобувачем цієї нагороди.
Безумовно, автор безлічі новел, романів і віршів Редьярд Кіплінг — один з найзнаменитіших англійських літераторів.
Редьярд Кіплінг подарував читачеві чудові історії про абсолютно новий, інший світ, де людина живе в гармонії з природою.
У кожен рядок своїх оповідань Редьярд Кіплінг вкладав свої власні почуття по відношенню до Індії, саме тому його книги непідвладні часу.
Широку популярність Редьярду Кіплінгу принесли Його казки та розповіді про життя в індійській колонії: «Кім», «Ріккі-Тіккі-Таві» і всіма улюблена «Книга джунглів».
Часто викликають суперечки про місце народження Редьярда Кіплінга. Він народився 30 грудня 1865 року в Бомбеї, в Британській Індії.
Його батьки були англійцями, але на момент народження сина вони жили в Бомбеї, так що Індія назавжди стала для Редьярда Кіплінга справжньою батьківщиною, в якій він виріс.
Його батько, Джон Локвуд Кіплінг, був професором архітектурної скульптури в школі мистецтв в Бомбеї. Він також був чудовим дизайнером керамічної скульптури.
Ім’я у майбутнього письменника дуже незвичайне, і, напевно, не знайдеться жодного його тезки, так як батьки назвали сина так на честь озера Редьярд, розташованого у Великобританії, біля якого вони побралися.
Ранні роки Редьярда Кіплінга, повні екзотичних видів і звуків Індії, були дуже щасливими. Але, коли Кіплінгу було 5 років, а його сестричці – 3 роки, батьки відправили їх з Індії на навчання в Англію, в британський пансіон, де діти провели наступні 6 років.
Про ці роки у Кіплінга залишилися неприємні спогади, так як подружжя, що містили цей заклад, погано поводилися з малюками. Господиня приватного пансіонату, мадам Роза, застосовувала до дітей фізично покарання, через що Джозеф Редьярд страждав безсонням до кінця життя. Пізніше він говорив, що із задоволенням би спалив будинок Холлоуеїв (господарів пансіону) і посипав попелище сіллю.
Батьки бажали для сина військової кар’єри, тому в 12 років віддали його у відповідне училище, де молодих людей готували до вступу у Військову академію.
Юнак успішно його закінчив, проте з’ясувалося, що Редьярд короткозорий, тому кар’єра в армії йому не світить. А дипломів, які стали б у нагоді для вступу до вузів іншого профілю, в училищі не давали. Але, на щастя, під час навчання в училищі Редьярд захопився літературою, яка і стала його основною пристрастю.
Юність письменника пройшла в Англії, куди його відправили батьки. Але в 17 років він повернувся до Індії. Коли стало ясно, що військового з юнака не вийде, батько влаштував його на роботу в індійську газету. Після того, як батько допоміг йому знайти роботу в одній з британських газет, там видавалися.
Книги Кіплінга вперше з’явилися на прилавках книжкових магазинів в 1883 році.
Кіплінг став масоном за півроку до того, як йому виповнився 21 рік, хоча цей вік вважається мінімальним для прийому в ложу.
В кінці 1880 років в 23 роки Редьярд Кіплінг відправився в довгу подорож, відвідавши кілька десятків країн в Азії та Північній Америці, він перетнув США від узбережжя до узбережжя. В ході цієї поїздки Кіплінг познайомився з Марком Твеном, який вже тоді був досить широко відомий. Тривала ця поїздка близько 5 років.
Саме ця подорож змінила все життя Кіплінга і принесло йому популярність. Точніше, відомим його зробили подорожні нариси про цю поїздку, які він видавав протягом двох років. Всього було видано шість томів.
Незабаром після того, як Кіплінг одружився на сестрі свого покійного приятеля, збанкрутував банк, де знаходилися всі його заощадження. Молодій родині ледь вистачило грошей на те, щоб дістатися до американського штату Вермонт, де жили родичі дружини письменника.
Сім’я Кіплінгів прожила в США чотири роки, але потім все одно повернулася до Англії. Літератор знову почав писати твори для дітей – зокрема, в цей час була створена «Книга джунглів», яка принесла письменнику всесвітню славу, та сама книга, головним героєм якої є Мауглі.
У 2010 році було знайдено видання «Книги джунглів», підписане самим Редьярдом Кіплінгом для своєї дочки. Запис говорить: “ця книга належить Жозефіні Кіплінг, для якої вона була написана її батьком. Травень, 1884″» На жаль, протягом п’яти років улюблена дочка Кіплінга померла від запалення легенів. Для письменника ця втрата стала страшним ударом.
Письменник також втратив і свого сина Джека. Він зник безвісти під час Першої світової війни. Хоча йти на війну він не повинен був, так як страждав короткозорістю. Його тіло так і не було знайдено. Батьки витратили 4 роки на його пошуки, сподіваючись, що юнак потрапив у полон до німців, але потім навіть невтішний батько визнав, що їх син дійсно загинув.
У 2007 році вийшов фільм «Мій хлопчик Джек», який розповідав про взаємини Кіплінга з сином.
Після війни Кіплінг увійшов до комісії, що займалася похованням загиблих солдатів. Саме він вибрав цитату з Біблії “їх імена будуть жити вічно”, яка вибита на пам’ятних обелісках.
У Кіплінга був знаменитий родич — Стенлі Болдуін консервативний прем’єр-міністр Великобританії в 1920-х і 1930-х роках.
За своє життя Редьярд Кіплінг написав безліч творів, в основному пригодницького характеру. Але всесвітньо відомий його твір — “Книга джунглів”.
Кінокомпанія “The Walt Disney Company” творила чотири адаптації “Книги джунглів”: мультфільм, який вийшов в 1967 році, і його продовження, яке вийшло на екрани в 2003 році, а також два фільми: 1994 і 2016 років.
24 січня 2012 року, видавничий дім “Random House Inc.” випустив графічну адаптацію роману “Книга джунглів”, написану Деном Джонсоном і проілюстровану Амітом Тайалом.
У Кіплінга в “Книзі джунглів” персонаж пантери Багіри був чоловічої статі, але так як “пантера” слово жіночого роду, то перекладачі вирішили трансформувати цього героя. До речі, така ж історія сталася і з твором «кішка, яка гуляла сама по собі» — в оригінальній версії головний герой був котом.
Мати вовчиця стверджує, що ім’я Мауглі в перекладі означає Жаба, але не існує жодної відомої мови, в якій б існувало таке слово.
Кіплінг написав продовження до “Книги джунглів”, яке часто забувають. У 1895 році вийшла збірка оповідань «Друга книга джунглів». У нього були включені п’ять історій за участю Мауглі, а також три незв’язаних між собою розповіді про дітей, які займаються з тваринами, щоб подолати труднощі.
Роберт Баден-Пауелл, засновник скаутського руху, почерпнув багато назв і принципів своєї організації з “Книги джунглів” Кіплінга.
У Франції Редьярд Кіплінг познайомився з англійським королем Георгом V. між цими настільки різними людьми зав’язалася міцна дружба. Вона тривала аж до самої смерті літератора.
Кіплінг займався не тільки творчістю, а й політикою. Він добре розбирався в політиці і дипломатії і передбачив початок Першої світової війни за кілька років до її початку. Письменник намагався попередити людей про те, що справа йде до глобального конфлікту, але до його слів ніхто не прислухався.
Перші переклади творчості Кіплінга на російську мову були видані ще до революції, в 1903 році. З тих пір вони багато разів перевидавалися, причому в самих різних перекладах.
Кіплінг міг писати тільки чорним чорнилом, і ніхто не знає, чому. Одні пов’язують це з якимись забобонами, інші ж вважають, що через слабкий зір він не міг нормально розгледіти на папері те, що пише, Якщо чорнило були недостатньо темними і контрастними.
Як і багато британських колоністів, що народилися в Індії, Кіплінг відчував себе вдома тільки там, але не в Британії і не в США.
У Кіплінга була особиста неприязнь до нацистів через те, що вони вкрали свою символіку у стародавніх народів. Мало хто знає, але на багатьох книгах Редьярда Кіпліга, які були опубліковані до 1935 року, обкладинку прикрашала свастика — символ удачі в Індії.
В останні роки життя Редьярд Кіплінг жив настільки відокремлено, що в одній з газет з’явилося повідомлення про його смерть. На це письменник відповів негайно: “тільки що дізнався, що я мертвий, — написав у відповідь Кіплінг. – Будь ласка, не забудьте видалити мене зі списку ваших передплатників”.
Не всі знають, що, крім оповідань Редьярд Кіплінг також видав кілька збірок поезії, серед яких «Департаментські пісні» (1886), «сім морів» (1896), «П’ять Націй» (1903) та інші.
Причому в інших країнах його вірші теж широко відомі, але російськомовні читачі в основному асоціюють ім’я цього письменника з Мауглі і “Книгою джунглів”. Мауглі — найвідоміший з усіх персонажів, придуманих Кіплінгом.
На початку 20 століття літератор придбав будинок в Англії, де разом з родиною прожив до кінця життя.
Письменник був переконаним антикомуністом, і він стверджував, що захопивші владу в Радянському Союзі більшовики знищують все хороше, що є в Росії. Однак, незважаючи на такі політичні погляди, творчість Кіплінга активно тиражувалося в СРСР.
Змія Волан-де-Морта, Нагайна, отримала своє ім’я на честь героїні «Ріккі-Тіккі-Таві», індійської кобри Наг або Нагайни.
Письменник помер в 1936 році від виразки шлунка. Його друг Георг П’ятий пережив його всього на 2 дні.
Кіплінг був першим літератором з Британії, який отримав нагороду від Нобелівського комітету. На той момент йому було всього 42 роки — поки жодному письменнику не вдалося отримати цю премію в більш юному віці. Його рекорд досі не побитий, і на поточний момент він як і раніше залишається наймолодшим лауреатом, хоча отримав премію в 1907 році, і з тих пір пройшло вже більше 100 років.
Дивно, але Кіплінг відхилив безліч престижних нагород від своєї країни, в числі яких було і посвячення в лицарі. Зате він дуже пишався, коли його призначили почесним ректором Університету Святого Андрія.
Хоча тільки один з його романів, “Кім”, вважається визнаним літературним шедевром, серйозні, глибокі твори Кіплінга пронизані багатошаровим змістом, і в різному віці вони сприймаються по-різному, відкриваючи якесь нове розуміння раз по раз. Саме дивовижний талант і забезпечив Кіплінгу всесвітню популярність.
