Місто Кігалі — столиця африканської країни Руанда.
Це по-європейськи чисте, акуратне і душевне місто, в якому хочеться залишитися якщо не назавжди, то, принаймні, надовго, для цього тут є всі передумови.
“Комфортна Африка” — так двома словами можна описати гідності Руанди.
Кігалі — не тільки столиця Руанди, але і найбільше місто в країні, що знаходиться в самому її центрі.
Місто Кігалі — це політичний, економічний, культурний і транспортний центр країни Руанда.
У Кігалі просто приголомшлива чистота, неймовірна! Африканський Сінгапур! Все просто вимито до блиску, любо-дорого подивитися!
Загальний рівень життя тут досить високий для Африки. Будується багато нових великих дорогих будинків. Але головне — це ідеальна чистота! Ніде в Африці, за словами туристів, немає такої чистоти, як в Руанді.
Кігалі — місто дуже рельєфне. Діловий центр розташований на одному з пагорбів.
Вулиці в Кігалі на американський манер іменуються “авеню” і «стрітами» з номерами, але ніяких натяків на регулярне планування немає і в помині – спробуй, розлінуй на квадрати рельєф, весь складається з пагорбів і гірок.
Між ними і петляють “авеню” і «стріти», то піднімаючись в гору, то круто опускаючись – і не збитися зі шляху допоможе хіба що Навігатор в смартфоні.
Роком заснування Кігалі вважається 1907-в цей час Руанда перебувала під колоніальним правлінням Німеччини, але столицею його проголосили лише в 1962 році, коли Руанда здобула незалежність вже від бельгійців.
У 1994 році Кігалі «прославився» на весь світ, ставши місцем дії страхітливого і масштабного геноциду — за 3 місяці було знищено приблизно 800 тисяч чоловік.
ПАМ’ЯТНИЙ МЕМОРІАЛ ЖЕРТВАМ ГЕНОЦИДУ В КІГАЛІ
Розташований в Кігалі пам’ятний меморіал, присвячений цим страшним подіям, і є головна визначна пам’ятка столиці Руанди.
Меморіал заснував фонд Aegis – він відкрився в 2004-му році, на честь десятої річниці початку тієї страшної війни. Цей меморіал, детально розповідає про події, що відбулися, активно відвідується не тільки руандійською молоддю, а й політичними лідерами сусідніх країн. Його поселили також президент США і прем’єр-міністр Великобританії.
Геноцид в Руанді був здійснений екстремістами хуту у складі військових формувань. За 100 днів було вбито 800 тисяч осіб представників народу тутсі. Хуту в числі убитих було близько 10%.
Протистояння між народностями хуту і тутсі почалося ще в доколоніальну епоху. Тутсі, хоча були етнічною меншиною, ще тоді становили правлячу еліту країни. Колонізатори німці, а потім і бельгійці теж використовували в органах управління країною тільки тутсі. Коли Руанда отримала незалежність в 1962-му році, політичну владу в країні захопили хуту. З цього моменту і аж до 1994 р.в країні йшло це протистояння між хуту і не побажали примиритися з втратою давніх позицій влади тутсі. Періодично спалахували збройні сутички.
В 1994-му почалася повномасштабна війна збройних угруповань. Свою роль в ній зіграло, що знаходиться тоді під контролем хуту, державне радіо, яке активно пропагувало ненависть до тутсі і навіть координувало дії вбивць і погромників.
Зараз Руанда, і, відповідно, її столиця Кігалі, вважається безпечною для туристів.
Руанда виглядає незвично цивілізованою! Тут хороший аеропорт, на кордоні навіть стоять турнікети для автоматичного пропуску за біометричними паспортами.
Збільшується з кожним роком потік туристів в це місто тягнуть наявність стійкого м’якого клімату протягом усього року, різноманітна флора і фауна в країні при відсутності отруйних змій і гостинна привітність місцевих жителів.
Туристи сюди прибувають через Міжнародний аеропорт, що знаходиться поруч зі столицею. Охорона аеропорту в Кігалі може похвалитися кількістю всіляких перевірок. Починається вона ще на під’їзді до аеропорту. Озброєна охорона зупиняє всі машини. Пасажири та їхні речі ретельно оглядаються.
МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ В КІГАЛІ
Міжнародний аеропорт Кігалі знаходиться в передмісті столиці, Каномбе, в 14 кілометрах від центру міста. З аеропорту в місто можна дістатися на таксі (це одне з небагатьох місць в місті, де їх можна знайти).
У Кігалі зараз проживає єдиний народ баньяруанда, що утворився від змішалися племен хуту, тутсі і пігмеїв-тва. Є невелика кількість представників білої раси.
Народ тут яскравий і доброзичливий і гостинний.
На вулиці тут не жарко, тут цілий рік близько 22 градусів, але місцеві дами люблять ходити з парасольками.
Низькі пагорби, що формують ландшафт Кігалі, густо забудовані котеджами, але огорожі навколо них не високі.
У руандійській столиці, звичайно, до рівності всіх з усіма ще далеко. Однак парканів з дротом тут майже не побачиш (а якщо і побачиш, то дріт буде сором’язливо Прихована, а не виставлена напоказ).
Так як в Кігалі безпечно, немає необхідності робити високі паркани. Колючий дріт зустрічається вкрай рідко, електричні паркани під напругою практично ніколи не роблять.
У Кігалі реклама мобільних операторів всюди. На кожному розі стоять точки продажу карт для поповнення балансу. Багато паркани і магазини розписані в кольори одного з операторів. Навіть центральний фонтан!
У Кігалі багато хороших готелів, ресторанів, кафе і нічних клубів. Взагалі тут багато європейців, багато з яких і відкривають тут ресторани і готелі.
МУЗЕЙ ПРИРОДНОЇ ІСТОРІЇ
Пам’яток, в звичному сенсі цього слова, в Кігалі не так вже й багато. Але варто неодмінно відвідати Музей природної історії, що розмістився в маєтку першого німецького поселенця в Руанді доктора Ріхарда Кандта, який з 1897 року шукав в цих місцях витоки Нілу, і Геологічний музей, де можна побачити багату колекцію місцевих мінералів.
Так як в Кігалі багато закусочних, барів-буфетів і ресторанів, то тут є інтернаціональної кухні на будь-які запити і фінанси.
Спробувати національний фаст-фуд тут можна в “меланжах” – закладах, що пропонують відвідувачам “шведський стіл” з різноманітних салатів, картоплі, маніоки, бананів, рису, а також риби, м’яса і курки. Шанувальники більш ґрунтовних трапез знайдуть великий вибір ресторанів руандійської, африканської, індійської, китайської та середземноморської кухонь.
У Кігалі велика кількість магазинів, де можна придбати вироби народних ремесел, сувеніри та різні цікаві руандійські штуковини.
Туристам рекомендується відвідати ринок Каплаки. Тут продаються вироби з дерева, прикрашені різьбленням, національні кошики і кришки для посуду, циновки, килимки, маски і картини.
Ще одне буквально напхане традиційними виробами місце — Кооператив Руандійських майстрів, що знаходиться в самому центрі Кігалі недалеко від центрального поштового відділення.
ПОЛЬ КАГАМЕ
Такого благополуччя за африканськими мірками країні вдалося досягти завдяки президенту Полю Кагамі. Тут його дуже люблять, тому що він був ватажком Руандійського патріотичного фронту (РПФ), який в 1994 році в результаті громадянської війни захопив владу в країні і зупинив геноцид представників племені тутсі.
Після приходу до влади РПФ Кагаме був міністром оборони, але фактично саме він і керував країною. Потім у 2000 році його обрали президентом, у 2010 році його обрали на другий термін. Йому дивним чином вдалося відновити сили і економіку країни. Наприклад, з 2005 року ВВП країни зросло вдвічі, і населення країни на 100% стало забезпечено їжею.
Швидкими темпами почали розвиватися технології, і уряду вдалося залучити в країну безліч іноземних інвесторів. Кагаме активно боровся з корупцією і добре зміцнив державні структури влади. Він розвинув торговельні зв’язки з країнами-сусідами і підписав з ними договір про спільний ринок. За його правління жінок перестали ущемлятися в правах і почали брати участь у політичному житті країни.
КОЛИШНІЙ ПРЕЗИДЕНТСЬКИЙ ПАЛАЦ, ЗАРАЗ МУЗЕЙ
У Кігалі варто подивитися колишній президентський палац, нині перетворений на музей, і місцеві художні галереї, яких не так вже й мало: принаймні, перед тим як привезти з Африканського континенту чергову дерев’яну маску, варто щось дізнатися про неї та її творців.
У Кігалі дуже дороге таксі, тому майже всі місцеві користуються мототаксі. Вони тут всюди і коштують куди дешевше звичайних машин.
У кожного мототаксиста спеціальна жилетка з номером і рекламою мобільного оператора і обов’язково шолом для пасажира. З правилами тут дуже строго. Водять краще, ніж в Росії. Все обов’язково пристібаються і дотримуються правил.
Інший варіант транспорту в Кігалі-маршрутки, що снують вулицями міста. Пункти призначення позначені на лобовому склі, але їх краще зайвий раз уточнити у водія. Щоб зупинити машину, досить махнути рукою. Маршрутки будуть також корисні при пересуваннях поза Кігалі, вони курсують по всій країні. Вартість трохи нижче, ніж в мототаксі.
Кігалі виконує в основному адміністративні та торгові функції в країні.
У столиці перетинаються всі основні автомобільні дороги країни і міжнародні траси.
По одній з таких магістралей через Уганду йде потік експортних вантажів через Кінгалі в Кенійський порт Момбаса.
.Залізниць в Руанді немає, але під Кінгалі розташований Міжнародний аеропорт. Існує місцева авіакомпанія, що здійснює авіаперевезення всередині країни і в сусідні країни.
Промисловість – текстильна, шкіряно-взуттєва і харчова в зародковому стані.
Багато майстерень з виготовлення виробів народних промислів: циновки, плетені з волокна рафії і папірусу, ширми, кошики, шкатулки, Популярно виготовлення «магічних» фігурок з обпаленої глини.
Багатьом туристам буде цікаво відвідати місто Кігалі. Шанувальників споглядального відпочинку залучать мальовничі околиці Кігалі, а прихильники екотуризму прийдуть у захват від близькості національних парків з ексклюзивними гірськими горилами та іншим загальним африканським тваринним світом.
