Ліма – столиця країни Перу, розташованої в Південній Америці.
Ця країна розташовується на узбережжі Тихого океану, а з іншого боку її огороджують гірський ланцюг Анд – найдовший гірський ланцюг в світі.
До завоювання іспанцями, на території нинішньої держави жили корінні жителі – індіанські племена ічма, мирні хлібороби і рибалки. Невмілі в боях, вони швидко впали жертвами загарбників. Пізніше вони стали частиною великої імперії інків.
У 1535 році іспанець Франсіско Пісарро заснував місто і назвав його «Сьюдад-де-лос-Рейес», що перекладається з іспанської, як «місто королів».
Але до нас дійшла зовсім інша його назва, тому що назва іспанського конкістадора не прижилася у місцевих жителів. Вони називали місто на честь річки, де воно було засноване
У 1543 році Перу носило гордо звання іспанського віце-королівства. Ліма, в свою чергу, стала центром іспанського панування на континенті.
Ліма мала прекрасне географічне розташування і багаті ресурси, тому в колоніальні часи Ліма була найбагатшим містом у всій Латинській Америці.
Але через багатства, які стікалися сюди з усіх околиць, Ліма завжди перебувала в зоні ризику — піратські кораблі часто чатували суду, що входять в її порт або виходять з нього. Тому в місті було побудовано безліч укріплень і фортець, які повинні були оберігати місто. Однак найсильніші землетруси в 1687 і 1746 роках зруйнували більшу його частину, через що Ліма втратила свій вплив і багатство. Згодом місто було відновлено.
Вся місцева економіка була зав’язана на торгівлю з Іспанією, тому місцева влада не підтримувала рух за незалежність. Їх доля вирішилася, коли бунтівний генерал Хосе де Сан-Мартін захопив місто і проголосив незалежність.
У 1821 році країна набула незалежності, а Ліма стала її столицею.
Країна переживала довгу кризу, але до 1930 року економіка почала приходити в норму. Це спричинило жителів з усієї країни, через що місто обросло будівлями навколо. З цими нетрями уряд бореться досі.
Всього за 40 років, з 1940 по 1980 рік, населення Ліми збільшилося в 8 разів, з 600 тисяч до 4,8 мільйона чоловік.
Зараз 1/3 жителів Перу проживає в Лімі. Це 9 мільйонів людей.
Білі складають 40% населення, метиси — 44%, азіати – 8%, індіанці — 5% і афро-латиноамериканці – 3%.
Ліма — місто вельми незвичайне — тут переплелися сучасна цивілізація і вікові традиції індіанців, корінних жителів країни.
При цьому колоніальний вигляд міста збережений в повному обсязі, тому в Ліму щорічно приїжджає величезна кількість туристів.
Одне з найцікавіших для туриста місць в Лімі — музей Ларко. Тут зберігається понад 45 тисяч безцінних експонатів, що відносяться до цивілізації інків та інших місцевих менших племен.
Тут багато театрів, деякі з яких були побудовані ще іспанцями.
Перша театральна вистава в Лімі відбулася ще в середині 16-го століття.
Місто за свою історію з’єднало кілька різних культур разом.
У центрі міста збереглася колоніальна архітектура. Центральна площа, або як її ще називають, площі зброї, вражає своїми розмірами і красою. У самому центрі встановлено бронзовий фонтан. На площі також красується пам’ятник засновнику міста Франсіско Пісарро
Клімат в Перу досить вологий. Близькість океану супроводжує бризів в бік суші, через що місто виявляється як би пріпиленним піском з пляжної зони.
Тут майже завжди жарко, але дощів при цьому протягом усього року випадає дуже мало. З листопада по квітень температура тримається в районі + 27°С, а з квітня по жовтень опускається до + 15 °С.
Найнижча температура, коли-небудь зафіксована в Лімі, становить + 8,9 градусів.
У міру видалення в бік континенту починають підніматися Анди. На великій висоті температура опускається ще нижче. А на піках гір протягом усього року лежить сніг.
Тумани тут – досить часте явище. Особливо в червні і грудні місто застеляє щільний густий туман. Це пов’язано з особливостями місцевого клімату і омивають ці береги морськими течіями.
Центр Ліми можна обійти за 1-2 дні. У 1991 році ЮНЕСКО проголосив центр Ліми надбанням культури людства.
З початком 21-го століття історичний центр Ліми був відреставрований.
Зараз Ліма – велике місто, політичний і культурний центр. Це процвітаюче місто, яке зберегло традиції своєї давньої культури.
Сучасні будівлі і хмарочоси сусідять тут з колоніальною архітектурою.
У Лімі обов’язково потрібно подивитися храми колоніальної епохи. Кафедральний Собор-музей вражає своїми розмірами. Тут є можливість відвідати стародавні поховання.
Тут говорять іспанською мовою, крім мов індіанців. Англійська тут зустрічається вкрай рідко, може бути, у великих готелях і ресторанах.
Ліма – це гігантський мегаполіс. Кожен район міста має свою історію. Також є і небезпечні райони, куди не ходять навіть місцеві жителі.
Хірон-де-ла-Уніон – головна торгова вулиця, призначена для покупки одягу в якості сувенірів. Пончо, капелюхи, килими та вироби з альпаки – тут можна знайти все.
Південна частина міста – це хмарочоси і офіси, офісні будівлі.
Мірафлорес – сучасний і безпечний район. Тут є безліч ресторанів, барів і місць для відпочинку. Жити тут комфортно, є кілька готелів, де можна зупинитися.
Цей район розташований близько до океану. Тому для тих, хто любить серфінг, оселитися тут буде дуже зручно. Для польотів на дельтаплані і параплані місцеві круті береги підходять якнайкраще. Протягом усього дня тут можна спостерігати за тим, як в небі парять дельтапланеристи.
Уздовж узбережжя витягуються численні парки неймовірної краси з панорамою на океан.
Район Сан Ісідро особливо виділяється своїми облагородженими зеленими парками. Тут також багато бізнес-центрів і багатих житлових резиденцій.
Дуже гарний район Барранко. У місцевих ресторанах збираються люди мистецтва і місцева богема. Музичні вистави, виступ вуличних артистів – невід’ємна частина Барранко.
Стародавній район Сантьяго-де-Сурко існує ще з минулого століття. Він знаменитий винними магазинчиками і ресторанами, де можна замовити пляшку відмінного вина.
Правда, перуанська столиця настільки ж небезпечна, наскільки і прекрасна, як, втім, і більшість мегаполісів Латинської Америки.
Неабияку частку перуанської столиці складають небезпечні нетрі. Далеко не всі їхні жителі пов’язані з криміналом, вони і самі страждають від рук бандитів.
Проте, після настання темряви багато вулиць, що ведуть в нетрі районів, перекриваються високими воротами і блокпостами, на яких чергують озброєні солдати і бронемашини. Якщо цього не робити, члени місцевих банд будуть тероризувати спляче місто.
Формально портова зона Ліми вважається окремим містом, Кальяо, але де-факто він давно вже став одним з районів столиці.
Ліма забезпечує Перу близько 2/3 всього ВВП країни.
Жителі Ліми в масі своїй дуже доброзичливі, але не люблять, коли їх фотографують.
Місцеве населення тут дуже різноманітне. Близько 40% місцевого населення Ліми — європейці або їх прямі нащадки. Взагалі в населенні Перу переважають індіанці і метиси, але в столиці ситуація інша. До того ж тут живе чимало експатів.
Незважаючи на офіційну статистику, на вулицях столиці переважають індіанці. Так чи інакше, гени цього древнього народу має практично кожен житель Перу.
Особливо цікаво спостерігати за індіанцями, які продовжують слідувати своїм звичаям і традиціям. Наприклад, жінки нав’ючівают на собі кілька сумок-мішків і переносять їх на своїй спині.
Також і з дітьми. Їх поміщають в сумку-гамак, яка обгорнута навколо тіла матері. І дитина знаходиться на спині, надаючи матері займатися своїми справами. Там діти сплять і відчувають собі цілком комфортно. Таким чином, жінки можуть носити своїх дітей до 4-5 років.
У перуанській столиці постійно проживає одна з найбільших у світі Хорватських діаспор.
Також в столиці Перу — Лімі найбільша кількість в Південній Америці іммігрантів з Азії. В основному це китайці.
Вони успішно створюють свій бізнес і торгують дешевими повсякденними товарами з Китаю. Також вони відкривають свої ресторани.
Через великий вплив з боку Азії, кухня Перу придбала сильний азіатський присмак
Також в будь-якому кафе тут подають традиційну перуанську їжу, севіче. Ця страва готується з сирої риби, политої лимонним соком. Віддалено нагадує японські суші і сашимі.
Ця страва тут настільки популярна, що в 2003 році в Лімі їй навіть поставили пам’ятник.
У Лімі варто відвідати церкву і монастир Лас Назаренас, монастир Св. Франциско і палац Торре Тагле. Зараз в ньому розташований відділ МЗС.
У Лімі діє близько 500 приватних автобусних компаній і більше 1000 автобусних маршрутів.
Ліма – красиве і унікальне місто. Цей мегаполіс розташований на березі океану, має колоніальну архітектуру, яка прикрашає центр міста. Все це допомагає залучити в країну безліч туристів.