Її площа всього 71 740 км2. Сьєрра-Леоне є і одна з найменш населених.
Населення Сьєрра-Леоне за чисельністю трохи більше 7,5 мільйонів чоловік.
Столиця Сьєрра-Леоне – місто “Фрітаун”, в перекладі з англійської означає “Вільне місто”. За іронією це місто побудоване на місці, де колись знаходився один з найбільших ринків рабів в Західній Африці.
Як і більша частина країн Африки, Сьєрра-Леоне потрапила під колоніальне управління іншою державою.
Назва “Сьєрра-Леоне” (левові гори) було дано в 1462 році, португальським дослідником Педро де Сінтрой.
Вперше цю державу відкрили для себе португальці, які прибули на її територію в 1490-х роках.
Британія встановила там свій колоніальний режим у 1890 році.
Свою незалежність Сьєрра-Леоне отримала тільки в 1961 році.
Бавовняне дерево є історичним символом Фрітауна, столиці цієї держави.
Згідно з легендою, колишні афроамериканські раби висадилися на березі Сьєрра-Леоне, підійшли до цього гігантського дерева і почали дякувати вищі сили за те, що вони стали вільними і тепер у них є рідний дім. Саме на місці цього бавовняного дерева і було побудоване місто Фрітаун.
Пізніше, після звільнення Карибських колоній, населення столиця країни неабияк поповнилося за рахунок репатріації колишніх рабів з Ямайки.
У Сьєрра-Леоне температура жодного разу не опускалася нижче + 19 градусів. Хоча страшної спеки тут теж немає — зазвичай стовпчик термометра влітку не піднімається вище позначки в +35 градусів.
90% населення країни складається з 20 найбільших місцевих племен.
Більше половини місцевих жителів — мусульмани, але близько третини як і раніше сповідують аборигенні культи. Християнином же є кожен десятий житель цієї країни.
Офіційною мовою Сьєрра-Леоне є англійська, але на практиці майже ніхто нею не володіє. Зате тут в ходу кілька десятків діалектів місцевих племен.
Республіка Сьєрра-Леоне відома завдяки своїм багатим запасам алмазів.
Крім алмазів, в надрах Сьєрра-Леоне також є найбільші родовища титану, бокситів і золота, але вони розробляються не дуже активно.
Також Сьєрра-Леоне володіє значними сільськогосподарськими та рибальськими ресурсами.
Але при цьому держава є однією з найбідніших у світі. Тут близько 60% населення країни живе за межею бідності.
Кожен другий житель Сьєрра-Леоне працює в сільськогосподарській сфері.
Основна маса населення тут цілодобово стурбована нагальним питанням виживання.
Половина чоловіків і три чверті жінок в Сьєрра-Леоне не навчені грамоті.
Туризм в цих краях не надто розвинений, адже Африканський клімат зі спекою не кожному до душі.
Хоча в Сьєрра-Леоне знайдеться, що подивитися, наприклад, пам’ятники часів колоніальної епохи.
Місцеві береги являють собою суцільні мангрові зарості, місцями йдуть вглиб материка на багато кілометрів.
У сільській місцевості Сьєрра-Леоне крокодили представляють собою реальну загрозу, і селяни нерідко стають їх жертвами. А річок в цій країн не по-африканськи багато.
Серйозну проблему для жителів Сьєрра-Леоне створюють також малярійні комарі. Особливо ситуація ускладнюється тим, що з медициною тут не дуже добре.
У цій країні можна побачити дуже багато манго. Цей фрукт тут зустрічається всюди. Скрізь у фруктових крамницях продають багато манго.
У період з 1991 по 2002 рік там тривала громадянська війна, що виникла між конкуруючими групами, що борються за право контролювати Сьєрра-Леоне.
Ця війна принесла багато розрухи. Також, понад 2 мільйони людей втекли в сусідні країни в пошуках притулку.
У 2007 році колишній прем’єр-міністр Великобританії, Тоні Блер, в урочистій обстановці був проголошений верховним вождем Сьєрра-Леоне. Це почесне звання йому завітали за його внесок у припинення громадянської війни в цих краях.
У 1607 році саме в цій країні відбулася перша задокументована постановка «Гамлета» Шекспіра. Вистава давалася для службовців Ост-Індської компанії.
Найвищою точкою в цій країні є гора Бінтімані (також відома як Loma Mansa). Її пікова точка знаходиться на висоті 1945 метрів над рівнем моря.
Схили Бінтімані покриті тропічними лісами, де мешкає безліч різноманітних тварин.
Клімат в цій державі тропічний і характеризується чергуванням дощового і сухого сезону. Вологий сезон триває з травня по жовтень. У цей період небо хмарне, дмуть південно-західні вітри, сонця практично немає, а дощі йдуть майже щодня, особливо з липня по серпень.
Сухий сезон триває з листопада по квітень. Цьому сезону характерні гарячі сухі вітри, які дмуть з Сахари.
У цій країні досить багата дика природа. Тут налічується 2090 відомих видів вищих рослин, 147 видів ссавців, 626 видів птахів, 67 видів рептилій, 35 видів земноводних і 99 видів риб.
У цій країні є спеціальний заповідник шимпанзе. Це заповідник Такугама. Він був заснований в 1995 році. Це притулок для конфіскованих у браконьєрів або осиротілих мавп.
У заповіднику проживає близько 100 шимпанзе. Цей заповідник є популярним місцем для туристів з усього світу.
Крім заповідника Такугама, тут є ще 3 заповідника. Серед тварин, яких можна зустріти в Сьєрра-Леоне варто відзначити бегемотів, левів, шимпанзе, слонів та інших.
У цій країні проживає 16 етнічних груп, кожна з яких має свою власну мову і традиції. Проте, двома домінуючими групами є менде (близько 35%) і темне (приблизно 33%). За цими групами слідують креоли (близько 10%), які є нащадками звільнених рабів, які були переміщені в цю африканську країну в 1700-х роках.
Державна Англійська мова, яка дісталася країні від британського колоніального режиму не найпопулярніша серед місцевого населення.
На півдні країни, де проживає велика частина представників народу менде, в основному розмовляють мовою менде. На півночі, де в основному проживають представники народу темне, спілкуються мовою темне.
Мова кріо (вона же сьєрра-леонська креольська) – це креольська мова, рідна для народу креолів (нащадків звільнених рабів). Ця мова є рідною для 10% населення країни, проте її розуміє до 97% громадян, що робить її найпоширенішою у Сьєрра-Леоне.
Громадський транспорт тут представлений в основному маршрутками, що представляють із себе старенькі мікроавтобуси або вантажівки.
Місцева валюта називається “леоне”. Один леоне ділиться на сто центів.
Інтернет в країні абсолютно не розвинений. Він є в декількох готелях в столиці, і там же функціонує кілька Інтернет-кафе. Більше ніде немає виходу у всесвітню павутину.
У національній кухні Сьєрра-Леоне немає жодного м’ясного блюда. Рис є основним продуктом харчування для більшості західноафриканських держав. Проте, в Сьєрра-Леоне рис є чи не єдиним продуктом, який їдять місцеві жителі. Тут майже у всіх традиційних стравах використовується рис. Страви з рису також подають на весіллях і на інших святах.
Як і в цілому по Африці, в Сьєрра-Леоне проживає досить молоде населення. Середній вік жителів цієї держави становить 19.1 рік. Середній вік чоловіків в країні – 18.4 року, середній вік жінок – 19.7 років.
У Сьєрра-Леоне одностатеві інтимні стосунки переслідуються законом.
В середньому мешканка Сьєрра-Леоне народжує 5 дітей.
Так як в цій державі проживає досить бідне населення, тривалість життя тут низька. Середньостатистичний житель країни живе т всього 55 років. Такий низький показник – це наслідок обмеженого доступу до безпечної питної води, поганих санітарно-гігієнічних умов, недоїдання і поганий медицині.