Байкар Іван Крилов прославився в якості першого російського автора, успішно творив на цьому терені. У нього був дивовижний талант тонко висміювати вади сучасного йому суспільства, втілюючи їх в образи своїх персонажів, що зробило його твори дуже злободенними. І це, до речі, не завадило Крилову зарекомендувати себе ще і як поета і публіциста, хоча ці напрями літературної творчості майже не перетинаються.
Факти з біографії Івана Крилова
- Майбутній байкар рано вивчився читати, так як в спадок від рано померлого батька йому дісталася величезна скриня з книжками.
- Іван Крилов ще в дитинстві вивчив французьку мову завдяки заможних сусідів, які дозволили йому займатися разом з їх дітьми.
- Вперше він почав працювати, коли йому було всього 10 років, щоб допомогти матері утримувати родину.
- За спогадами сучасників, Крилов холодно ставився до наук, і в цілому не любив вчитися, зате запоєм читав книжки.
- В молодості улюбленим заняттям Івана Крилова, поряд з читанням, було відвідування народних зборів самого різного роду. У натовпі він відчував себе, як риба у воді, все помічав і запам’ятовував.
- Іншим розвагою молодого Крилова були кулачні бої. Будучи людиною міцною і сильною, зазвичай він виходив переможцем.
- Коли Іванові Крилову було всього 15 років, він написав оперне лібрето. За книгу він виручив 60 рублів — великі гроші, але покупець в підсумку так її і не опублікував. Це лібрето було надруковано лише через майже сто років і невисоко оцінений критиками.
- До того, як стати байкарем, Крилов написав кілька комедій, п’єс і трагедій.
- Після смерті матері літератору довелося піклуватися про молодшого брата. Протягом усього життя він опікав його, як батько сина.
- Поет Василь Жуковський, не соромлячись, критикував його творчість, однак, визнаючи Крилова «царем байкарів».
- Сатиричний журнал Івана Крилова «Пошта духів» викликав невдоволення імператриці. Не настільки сильне, щоб заарештувати автора, але досить сильний, щоб запропонувати йому за державний рахунок відправитися подорожувати за кордон на 5 років. Крилов, однак, відмовився.
- Всього за життя Крилов написав 236 байок. Більша їх частина придумана їм самим, але частина сюжетів перегукується з сюжетами байок Езопа і і Лафонтена.
- Збереглися оригінали рукописів показують, що байкар іноді писав з орфографічними помилками.
- Свій перший журнал, вищезгадану «Пошти духів», Іван Крилов почав випускати, коли йому було всього 20 років. У журналу було всього 80 передплатників.
- У нього була звичка спати після обіду. Цей пообідній сон зазвичай тривав кілька годин.
- Переклад байок Крилова на французьку та італійську мови був опублікований на початку 19-го століття у Франції (цікаві факти про Францію).
- Крилов не дуже стежив за собою, і нерідко з’являвся на публіці непричесанним, в м’ятому і несвіжому одязі, але на зауваження з цього приводу ніколи не реагував.
- У Крилова, який у віці став людиною огрядним, був непомірний апетит. За обідом він міг запросто з’їсти кількість їжі, розраховане на двох-трьох гостей.
- Майже 30 років свого життя Іван Крилов пропрацював в бібліотеці.
- Одним з дивних захоплень Крилова були спостереження за пожежами. Якщо десь у місті горів будинок, він їхав туди і дивився на події.
- Творити байкар волів, лежачи на дивані. Згідно з деякими джерелами, Іван Гончаров написав свого знаменитого «Обломова» саме з Крилова.
- Всі байки Крилова були зібрані в 9 збірок і видані ще за його життя.
- Один час він був учителем літератури й російської словесності у дітей князя Голіцина, незважаючи на те, що сам вмів лише читати і писати. Князь був задоволений результатами.
- Кілька років життя Іван Крилов віддавався розпусті та азартних ігор. Його поведінка довела до того, що йому тимчасово заборонили в’їзд до Москви і Санкт-Петербург.
- За життя Крилов ніколи не був одружений, але більшість істориків сходяться на тому, що удочеріння їм дівчинка була позашлюбною дочкою від його ж служниці.
- Байкар став одним з укладачів російсько-слов’янського словника.
- У 19-му столітті байки Івана Крилова була переведені на вірменський, грузинський, азербайджанський мови.
- Пам’ятники Крилову є в Москві і Санкт-Петербурзі, а його ім’я носить більше трьох десятків вулиць в Росії та інших країнах колишнього Радянського Союзу.
