430-річчя
Рік заснування: 1590 р.
У 2020 році в зв’язку з пандемією масові заходи на честь дня міста скасовуються або можуть бути перенесені
Інформація про місто
Ізмаїл – місто в Одеській області України. Розташоване на південному-заході області на річці Дунай в 80 кілометрах від берега Чорного моря. Місто простягнувся на березі річки Дунай на 13 кілометрів.
З 9-10 століть він відомий в складі Київської Русі, згодом – Галицько-Волинського князівства, з 15 століття під назвою Сміл входив до складу Молдавського князівства, в 1878-1918 роках – до складу Російської імперії, потім перебував під румунською юрисдикцією. З 7 грудня 1940 по 15 лютого 1954 року Ізмаїл був адміністративним центром Ізмаїльської області УРСР.
Ізмаїл розташований на місці, де в 4-5 століттях стояла грецька колонія Антиофилас. Потім виникло поселення Сміл (або Смів). Так само був зафіксований цей варіант назви. Після виникнення і експансії Османської імперії в 16 столітті цю територію захопили турки, і виникла фортеця Ішмаель (Ізмаїл).
У часи російсько-турецьких воєн Ізмаїл (тоді місто вже був відомий під такою назвою) був важливою турецькою фортецею на кордоні Російської та Османської імперій. (26 липня) 6 серпня 1770 року її взяли російські війська під командуванням Н.В. Рєпніна, однак у 1774 році за Кючук-Кайнарджійським мирним договором повернуто Туреччині. У новій російсько-турецькій війні (11) 22 грудня 1790 року фортеця, яка стала до того моменту неприступною, штурмом бере А. В. Суворов. У 1791 році за Ясським договором фортеця знову передана Туреччині. У вересні 1809 року місто знову узятий російськими військами і знову переданий Туреччини по Парижському трактату 1856 року.
В квітні 1877 року Ізмаїл був узятий російськими військами в черговий раз. У 1918 року було окуповано Румунією, в 1940 році радянський уряд змусив Румунію повернути Ізмаїл разом з низкою інших територій. З липня 1941 року по 26 серпня 1944 року місто було окуповане німецькими і румунськими військами. З 1991 року, після розпаду СРСР, Ізмаїл входить до складу України.
У місті розвинена харчова промисловість. Ізмаїл – найбільший український порт на Дунаї. На даний момент в місті діють судноремонтно-механічний завод (ИСРМЗ), судноремонтний завод (ИСРЗ), завод залізобетонних виробів (ЗБВ), целюлозно-картонний комбінат.
Ізмаїльці пишаються історією свого міста, яка тісно пов’язана зі штурмом фортеці Ізмаїл. У місті є музей А. В. Суворова, присвячений взяття Ізмаїла полководцем, діорама Штурм фортеці Ізмаїл російськими військами та українськими козаками під командуванням А. В. Суворова, Ізмаїльський історико-краєзнавчий музей Придунав’я, Музей Українського Дунайського пароплавства, Ізмаїльська картинна галерея.
Ізмаїл багатий своїми видатними уродженцями: Світлана Азарова (композитор), Галина Чистякова (рекордсменка світу зі стрибків у довжину), Віктор Сергієнко (режисер, педагог), Леонід Дімов (поет) і багато інших.
Населення міста становить більше 73 тисяч людей (2012).
День міста ізмаїльці святкують наприкінці вересня – початку жовтня.
Герб
Герб має форму щита, представляє прямокутник, основа якого – 8/9 висоти – виступає в середині нижньої частини вістрям і має закруглені нижні кути. Щит розділений діагонально з лівого кута. В червоному, лівому полі у главі щита поміщений срібний хрест, внизу місяць, а між ними шабля, лезо якої звернена донизу, в пам’ять перемоги російських військ над турецькою армією. У правому, срібному, поле знизу зображена вода, з лівої сторони берег, облямований черню, а з правого ніс корабля, з якого опускається у воду якір в пам’ять відкритого порту.
Прапор
Прапор міста являє собою прямокутне полотнище, розділене на три рівновеликі смуги синього, білого й жовтого кольорів. У центрі прапора поміщений герб Ізмаїла.