1. Брати Вайнери – співавтори творів детективного жанру.
Вони також писали сценарії до фільмів, більшість яких увійшли до золотої колекції вітчизняного кіно.
2. Брати Вайнери – це псевдонім авторів детективного жанру.
3. Творчий дует братів Вайнерів дав життя десяткам книг і сценаріїв.
4. Шанувальники таланту братів не раз задавалися питанням: «Як це — писати удвох?» Загадка письменницького феномену залишилася нерозкритою — брати тільки жартували, що у них є незвичайна друкарська машинка з подвійною кареткою.
5.Але очевидно те, що результат їх роботи не був просто механічним складанням величезного досвіду роботи Аркадія в Мурі в якості слідчого в особливо важливих справах і журналістського таланту Георгія. Брати мислили і творили як дві половинки єдиного цілого.
АРКАДІЙ ВАЙНЕР
6. Аркадій Вайнер — старший з авторів, які створювали прозу і кіносценарії під знаменитим псевдонімом «брати Вайнери», народився в 1931 році в Москві.
7. У 1953 році закінчив юридичний факультет МГУ. Аркадій Вайнер був членом КПРС, входив до спілки письменників і Російської академії кінематографічних мистецтв. Також був кавалером Ордена Дружби.
ГЕОРГІЙ ВАЙНЕР
8. Георгій Вайнер — молодший брат письменника Аркадія Вайнера, з’явився на світ також у Москві. Рік народження Георгія Вайнера – 1938-го. Подібно старшому братові, закінчив юридичний факультет.
9. Також Георгій Вайнер був членом КПРС та інших спілок, приналежність до яких відкривала можливості для творчості, самореалізації і щасливою, безбідного життя.
10. Але, на відміну від Аркадія, Георгій у 1990 році емігрував. Останні роки прожив в США.
11. Твори Братів Вайнерів завжди приваблював в літературі кримінально-пригодницький жанр. Втім, присутні в їх бібліографії та книги, які претендують на інтелектуально-філософську прозу. Але і в них не обходиться без злочину і логічно належного за ним покарання.
12. Першою книгою, виданою спільно письменниками під псевдонімом «Брати Вайнери», став роман «Годинник для містера Келлі». Потім у світ вийшло твір «Я, слідчий…».
13. Брати Вайнери, книги яких видавалися у Радянському Союзі, навряд чи знали про те, що таке творча криза. Велика частина їх творів була благополучно перенесена на екран. Дуже популярними і затребуваними кіносценаристами були брати Вайнери.
14. Книги ж їх у загальній складності досягли мільйонного тиражу. Це: «Навпомацки опівдні». «Візит до мінотавра». «Ера милосердя». «Гонки по вертикалі». «Ліки для Несмеяны». «Місто прийняв!». «Потерпілі претензій не мають». «Заповіт Колумба». «Петля і камінь в зеленій траві». «Нелюдь» та інші.
15. Аркадій був серйозною людиною: він чудово грав на акордеоні, фотографував, друкував на машинці, першим у дворі накопичив грошей на магнітофон.
16. Молодший брат нічим цим не цікавився, чим дуже засмучував батьків. Закінчивши Московський заочний юридичний інститут, Георгій Вайнер встиг перепробувати багато професій. Він був електромеханіком, техніком, інженером, журналістом в багатотиражного друку, кореспондентом ТАРС.
БРАТИ ВАЙНЕРИ В МОЛОДОСТІ
17. Дитинство Аркаши і Жори прийшлось на важкий військове час. В евакуації в Самарканді сім’я голодувала. Випадок, коли хлопчаки знайшли на вулиці буханець білого хліба, запам’ятався їм назавжди. Мати вимагала викинути хліб, побоюючись, що він отруєний диверсантами, але голодні діти не змогли встояти перед спокусою. Перш ніж нагодувати молодшого брата, старший, Аркадій, випробував хліб на собі. Так народилося їхнє братство, найсильніше почуття в житті Вайнерів.
18. Вони ставилися один до одного з надзвичайною ніжністю і відданістю. Аркадій захищав Жору від хуліганів в школі, рятував з в’язниці, коли через молодшого брата колишні начальники намагалися звести зі старшим.
19. Фільми за їх книг були екранізовані десятки разів. Але найвідомішою кінострічкою, створеної за їх сценарієм, є «Місце зустрічі змінити не можна». Можливо, першоджерело поступається фільму-екранізації. Адже саме телесеріал про роботу співробітників МУРа в післявоєнні роки згадується кожному російському глядачеві, коли він чує літературний псевдонім «брати Вайнери».
20. «Ера милосердя» так називається роман, за яким було знято знаменитий фільм про захоплення банди «Чорна кішка». Дія відбувається в рік закінчення війни. Фронтовик Шарапов вертається додому і приступає до служби в міліції. Про те, що сталося далі з героєм роману Вайнерів, відомо кожному, навіть тому, хто не читав книгу.
21. Серіал, знятий в 1980 році, справив такий фурор, що, згідно з міліцейською статистикою, в години показу кожної серії кількість скоєних злочинів скорочувалася в кілька разів.
22. Безумовно, популярність серіалу «Місце зустрічі змінити не можна» пояснюється не стільки сюжетом, скільки режисурою і участю Володимира Висоцького.
23. До останніх днів брати мріяли втілити на екрані продовження знаменитого серіалу «Місце зустрічі змінити не можна». Брати вже встигли написати сценарій продовження роману. Вони хотіли зняти фільм, починається прямо з того моменту, на якому обірвався сюжет.
24. В картину повинні були увійти кадри з Висоцьким, що не ввійшли в культову постановку Говорухіна. Передбачалося, що центральною інтригою двосерійного фільму стане загибель Жеглова з-за зради товариша по службі і почате Шараповим розслідування.
25. Але продовження картини так і не відбулося. Спочатку цьому перешкодила смерть Висоцького, а потім — коли з’явилася домовленість з голлівудськими кіностудіями — хвороба Георгія.
АРКАДІЙ ВАЙНЕР З ДРУЖИНОЮ
26. Тривалий час, коли Аркадій був уже одружений на Софії Дарьяловой, Георгій жив разом з родиною брата. І дочка Аркадія Наталія Дарьялова вважала Георгія своїм другим батьком.
27. Особисте життя Георгія довго не складалася. Дружиною Георгія стала Олександра Вайнер, з якою він прожив довге і щасливе життя.
ГЕОРГІЙ ВАЙНЕР З ДРУЖИНОЮ
28. У 1990 році Георгій Вайнер переїхав до США. Його сини надійшли в Нью-Йоркський університет, а свої мотиви він пояснює так: «Я поїхав, бо мені перестало бути цікаво. Злякався, що помру, так і не поживши на Заході».
29. Коли сім’я опинилася у США, у глави сім’ї не було ні достатнього знання мови, ні грошових коштів, тільки «п’ятеро утриманців: дружина Саша, старші сини Стасік і Костя, молодша Аня і собака Мытася».
30. Але Вайнер не комплексував і емігрантом себе не вважав, оскільки приїхав в Америку працювати — він працював у газеті «Русское слово» браузером, а потім став її головним редактором. Він продовжував писати, в тому числі і один, пояснюючи це тим, що знаходження на різних континентах не дуже розташовує до роботи «в чотири руки».
31. У 2000 році в Росії була опублікована книга «Примножує печаль», написана Георгієм Вайнером поодинці, а в 2003 році вийшло її продовження «Райський сад диявола».
32. Роман «Візит до Мінотавра» також одне з найбільш відомих їхніх творів. Написали його брати Вайнери в 1971 році. Фільми, які були зняті за мотивами роману, – «Нічний візит» і «Візит до Мінотавра».
33. Твір «Я, слідчий…» написали брати Вайнери в 1968 році. Фільми, створені за нього: «Я, слідчий» (1971 рік) і «Слідчий Тихонов» (2016 рік). Прем’єра другої екранізації відбулася в квітні 2016 року.
34. Інші книги, в яких фігурує досвідчений співробітник МУРа, – «Гонки по вертикалі», «Заповіт Колумба», «Місто прийняв!».
35. У творі «Заповіт Колумба», виданому в 1988 році, знову розповідається про пригоди хороброго слідчого Тихонова. Одна з частин серіалу знята за мотивами «Заповіту Колумба».
36. По книзі «Ліки для Несмеяны» у 1989 році був створений фільм «Вхід у лабіринт». Події твору відбуваються в 80-е роки. Головний герой – слідчий на прізвище Муромцев. Розслідуючи злочини, пов’язані з винаходом чудового препарату, нібито рятує від почуття страху, він розкриває справу про шахраїв, які орудують з допомогою міліцейського посвідчення.
37. У більш пізніх творах братів Вайнерів присутній психологічність. Автори віддають перевагу розкриттю внутрішнього світу злочинця.
38. Наприклад, головні герої роману «Двоє серед людей» – підлітки. В їх вихованні була, мабуть, зроблена помилка, і не одна. Оповідь ведеться від першої особи одного з юних злочинців. Герої книги вчиняють вбивство не в стані афекту, а тому, що їм потрібні гроші. Винні в цьому не тільки вони, а ще і навколишнє їх з дитинства байдужість.
39. І Аркадій і Георгій поставили під загрозу не тільки своє сімейне щастя, але і власні життя, коли вирішили написати дилогію про жахи тоталітарної епохи — романи «Петля і камінь в зеленій траві» і «Євангеліє від ката».
40. Щоб зібрати матеріал про жертви та убивці, їм довелося провести власне розслідування. Зберігати вдома рукописи було вкрай небезпечно. Брати перезняли текст на мікроплівку, її при першій же можливості вивезли за кордон, а рукописи закопали в лісі.
41. Книга «Петля і камінь в зеленій траві» вийшла друком у 1991 році. Головний герой – російський письменник, схильний, як і належить людям творчим, до самопізнання і нудьзі. Одного разу він знайомиться з інтелігентною жінкою, закохується в неї, а потім дізнається страшну таємницю про причини смерті її батька. У сюжеті відіграє важливу роль історія загадкової загибелі Соломона Міхоелса. Ця книга братів Вайнерів суттєво відрізняється від попередніх. В ній не багато криміналу, але широко розкрита соціально-політична тема.
42. Роман «Євангеліє від ката» є продовженням книги «Петля і камінь на зеленій траві». У ньому не зустрічаються герої попереднього твору. Однак основною сюжетною лінією є також історичні події кінця 40-х і початку 50-х років.
43. Видати обидва романи вдалося лише після перебудови.
44. Згідно думку читачів, в цих книгах, надто згустили фарби в обговоренні національного єврейського питання. А також перебільшені масштаби сталінських репресій.
45. Але, на думку Георгія Вайнера, найцікавіше з того, що зроблено братами Вайнерами в літературі, — це романи «Євангеліє від ката» та «Петля і камінь в зеленій траві».
46. У 1990 році, як тільки відкрився залізна завіса, Георгій поїхав жити і працювати в США. Трохи раніше Георгія в Нью-Йорк перебралася дочка Аркадія – Наталя разом з обома дочками. Так океан вперше розділив братів, кожен з них повинен був тепер знайти власний шлях.
47. Георгій став головним редактором найбільшого російськомовного видання Америки — газети «Новое русское слово», писав власні романи й сценарії до фільмів.
48. Аркадій написав роман «Нелюдь», а потім з нього сценарій до одного з перших російських незалежних фільмів; займався громадською діяльністю — входив до комісії з помилування при Президенті Росії.
49. 24 квітня 2005 року помер Аркадій Вайнер. Його брат Георгій — у червні 2009. У листопаді 2008 року Георгій встиг дати своє останнє інтерв’ю.
50. Багато творів цих авторів були видані вперше ще в радянські часи. Здається, не було в ті роки письменників з настільки щасливою творчою долею. Тому дивує те, що похмуро вони зображували у своїх романах радянську дійсність.
