Прекрасна країна Французька Полінезія є заморською спільнотою та складовою країною Франції.
Щоправда, багато хто не особливо уявляє, де знаходиться Французька Полінезія. Може, чули, що десь у Тихому океані. Але, напевно, багато хто знає хоча б назви островів Таїті та Бора-Бора.
Французька Полінезія розташована у самому центрі Тихого океану.
Французька Полінезія – це архіпелаг, що включає Маркізські острови. Ця країна складається із 118 островів, найбільший з яких – Таїті.
Серед усіх островів Французької Полінезії можна виділити 9 найвизначніших. Це острови: Рангіроа, Бора-Бора, Раіатеа, Муреа, Хуахін, Факарава, Хіва-Оа, Нуку-Хіва та Маупіті.
МАРКІЗСЬКІ ОСТРОВИ
Освоєння острівних територій сучасної Французької Полінезії розпочалося на початку нашої ери. Спочатку аборигени оселилися на Маркізських островах.
Коли тут вперше з’явилися європейські мандрівники, найрозвиненішим серед населення у соціально-економічному плані був народ, який жив на острові Таїті. Керували ним представники королівської династії Помарі.
Франція взяла ці території під протекторат у 1842 році.
Потім, у 90-х роках 19 століття, острови стали колоніями. Новий статус архіпелаг отримав у 1946 році, тепер ці місця стали заморською територією Франції, а всі корінні острівці стали її громадянами.
А з 2004 року архіпелаг називається заморським співтовариством Франції.
Столиця архіпелагу — невелике, але цілком сучасне місто Папеете, що знаходиться на острові Таїті, воно оточене природною красою. Місцеве повітря насичене приємним ароматом тропічних квітів.
СТОЛИЦЯ АРХІПЕЛАГУ — МІСТО ПАПЕЕТЕ
Папеете – найкращий приклад гармонії між незайманою природою та урбанізмом. А перлиною столиці є Музей чорних перлів, відкритий 1998 року Робертом Ваном. Численні експонати музею повідають туристам про значущість чорних перлів, його роль у самобутній історії та культурі островитян.
Французька Полінезія – чудове місце для відпочинку. Природа на островах архіпелагу є розкішною. Тут на туристів може стати естетичний шок. Так як острови Французької Полінезії, справді неймовірно красиві.
А лагуна справді яскраво-бірюзового кольору. Вода справді прозора. Зелень долин – смарагдова. Небо не відірватися. Гірські піки масштабними зубцями височіють на горизонті. А все це у поєднанні – свято для естета, мрія фотографа. А в теплій воді можна сидіти вічно.
Клімат на островах тропічний, тут переважають сонячні дні. Середня температура повітря – +27 °C, вода в лагунах прогрівається в середньому до +26 °C. Тут немає виснажливої спеки, повітря освіжається вітрами, що постійно дмуть, з океану.
Рік ділиться на два сезони: у період з грудня по лютий тут спекотно і волого, а починаючи з березня і закінчуючи листопадом, панує сухий сезон, не такий спекотний.
У Французькій Полінезії є відмінності у кліматичних умовах. Зумовлено це походженням островів, одні з них вулканічного походження, інші є кораловими.
На вулканічних островах є річки та озера, величезна різноманітність флори та фауни.
На коралових атолах через брак прісної води рослинності менше, а річок взагалі немає.
Але природа на коралових островах чудова по-своєму: чудовий клімат, прекрасні пляжі, непрохідні зарості екзотичної рослинності, краса корінних мешканок островів – все це характерно для Французької Полінезії.
Населення островів, не дивлячись на самотність, вже перевищує 280 тисяч осіб. Як деяким може здатись, площа островів невелика, але це не так. Вона сягає чотирьох тисяч квадратних кілометрів.
РИТУАЛИ АБОРИГЕНІВ
Відстань дозволила жителям островів зберегти свою самобутність. Туристам цікаво буде подивитися місцевий весільний обряд, поспостерігати за ходінням аборигенів гарячим вугіллям та зустріччю сходу денного світила аборигенами.
На островах архіпелагу живуть люди, що відрізняються скромністю, чесністю та працьовитістю. Особливо відрізняється гостинність населення: хоча офіційні мови архіпелагу французька та таїтянська, більша частина персоналу готелів та ресторанів, магазинів та розважальних закладів знає англійську мову.
Толерантність тут є явищем винятково природним. Комусь це, можливо, не сподобається, але у свідомості більшості людей право на рівне ставлення до себе мають і товсті, і худі, і китайці, і білі, і бідні, і багаті, і так далі. Німцям чи полякам — полінезійці раді всім байдуже. Вони мають лише одну вимогу: усі мають дотримуватися правил спільноти та жити з усіма зі світом.
Оскільки Французька Полінезія входить до складу Франції, тут переважає французька побутова культура, французька ввічливість, французька освіта та французькі правила безпеки при наданні будь-яких послуг туристам.
Але те, що тут можна мати можливість оцінити більшою мірою, це французькі продукти харчування, з вибором сирів, напівфабрикатів, кондитерських виробів, устриць і, звісно, вин
Кулінарні традиції архіпелагу можна сміливо назвати унікальними, старовинні рецептури племен, що живуть у південній частині тихоокеанської акваторії, поєдналися із традиціями французької, італійської та навіть китайської кухні. Місцева кухня багата на рибу, яка подається в будь-якому вигляді.
Спробувати екзотичні страви можна і в розкішних ресторанах – на островах їх багато, і звичайних кафе. Дотримуючись тисячолітніх традицій, готують місцеві страви в ямах, викопаних у землі і викладених камінням. Загорнуті в листя банана продукти поміщають на розпечене вугілля або каміння і запікають годинами. Насолодитися їх неповторним смаком туристи можуть і у простій сільській харчівні, і у фешенебельному столичному ресторані.
Найбільше затребувані копчені плоди дивовижного хлібного дерева, салат, приготований з папайї, свинина по-таїтянськи, всі страви з бананів, молочне порося, маринована риба «пуассон-крю», невеликі шашлички «шиш» (їх готують з м’яса, дарів моря), свинина в соусі каррі, різноманітні стейки, смажені курчата.
Головним способом переміщення між островами є літак. Аеропорти є на всіх великих островах. Рейси обслуговуються місцевою авіаційною компанією Air Tahiti, яка організувала авіасполучення між 47 островами.
ОСТРІВ ТАІТІ
Протягом дня регулярно діючим громадським транспортом можна скористатися на двох островах: Таїті та Муреа. Між островами Таїті та Муреа можна переміщатися катерами або пасажирськими катамаранами. Можна скористатися і приватним авіатранспортом: літаком або гелікоптером.
На острові Рангіроа, що відноситься до архіпелагу Туамоту, знаходиться єдиний у світі виноградник, що росте на кораловому атолі. Задум вирощувати виноград тут втілили в життя французи. І тепер на атоле виробляється єдина винна марка Ду Таїті від Domaine Dominique Auroy Winery.
Біла квітка Тіар Апетахі росте виключно на острові Раіатеа і тільки в одному місці – на горі Темехані. Квітка видає чудовий аромат. Його носять чоловіки та жінки як прикраса. Незважаючи на численні спроби ботаніків пересадити його в інших місцях, квітка ніде не прижилася.
За легендою квітка Тіаре Апетахі сталася з руки дружини рибалки, яка посварилася з чоловіком вирішила покінчити життя самогубством. Піднявшись на вершину гори, перед самогубством вона відрубала собі руку і застромила її в землю і після цього наклала на себе руки. На ранок вся гора вкрилася білими запашними квітами.
У Французькій Полінезії знаходиться острів, що найбільше фотографується, на півдні Тихого океану — Моту Тапу. Знаходиться він неподалік острова Бора-Бора і славиться своїми незайманими білими пісками та лагуною з бірюзовою водою. Колись на ньому знайшла притулок полінезійська королева Помара IV.
А ще тут є католицька церква, побудована з коралів. У центрі коралового атолу Факарава архіпелагу Туамоту знаходиться не лише друга за розмірами лагуна, а й одна із найстаріших церков Полінезії. Називається вона Jean de la Croix. Все внутрішнє оздоблення церкви, що вражає своєю красою та розкішшю, виконане коралами.
Французи забезпечили Французькій Полінезії європейський рівень медичних сервісів з наявністю на Таїті величезного сучасного шпиталю з фахівцями різного профілю. На кожному острові є медичний пункт, передбачена програма евакуації гелікоптерами з віддалених островів.
47 зі 118 островів Французької Полінезії обслуговуються місцевою внутрішньою авіакомпанією Ер Таїті, яка дозволяє дістатися найвіддаленіших островів, що входять до складу Французької Полінезії.
Тут, в основному чисто і охайно, з гір стікають прозорі джерела, у воді граються рибки, і можна без побоювання сідати на пісок. Місцеві жителі підмітають вулицю перед своїми будинками, виявляючи чудеса ентузіазму в боротьбі за чистоту з листям і плодами, що постійно падає з численних дерев.
Французька Полінезія з її блискучими блакитними лагунами і високими гірськими вершинами справляє враження землі обітованої. Але насправді ці місця набагато унікальніші.
НАДВІДНІ БУНГАЛО
Надводне бунгало створили майстри Французької Полінезії. Перший надводний бунгало з’явився на острові Муреа в 1960-х роках, і незабаром такі будиночки, що сподобалися туристам усього світу, почали будувати по всій країні.
Дохід місцевих жителів здебільшого залежить від туризму, а ще тут займаються видобутком акулячих плавців та перлів із дна моря, висаджують плантації кокосових пальм.
Слово «тату» походить від таїтянського тату. На думку лінгвістів, цим словом місцеві жителі користувалися ще 1500 року до нашої ери. Татуювання були неодмінним елементом прикраси тіла на Таїті та символізували ранг, багатство, приналежність до певного племені чи групи сімей.
Французька Полінезія надає масу можливостей і любителям традиційних розваг. На островах розташовані розважальні центри, казино та нічні клуби. Вечорами можна насолодитися вечерею в одному з багатьох ресторанів, відпочити в шикарному нічному клубі, спробувати обіграти казино, провести час у розважальному центрі.
Перебуваючи в Полінезії, потрібно з’їздити на екскурсії островами, відвідати музей перлів.
ДАЙВІНГ НА ОСТРОВАХ
Дайвінг на будь-якому з островів Французької Полінезії вражає туристів своїм високим рівнем та унікальними особливостями. І новачкам, і професіоналам у цій галузі тут створено всі умови.
У місцевих дайвінг-клубах працюють інструктори міжнародного класу. Дайвери можуть милуватися незліченною кількістю та різноманітністю форм та забарвленням екзотичних риб, що плавають на дні океану.
У багатьох готелів є у приватному володінні коралові рифи, та його постояльці можуть годинами розглядати жителів морських глибин. Основні дайвінг-центри розташовані на островах Маніхі, Тікехау, (атол Крузенштерна), Тахаа, (Ванільний острів), Раіатеа, Муреа, Бора-Бора, Таїті.
На згадку про відпочинок із Французької Полінезії привозять вироби місцевих жителів із морських раковин та черепашок, ювелірні вироби з перламутром, фруктові лікери з ароматами екзотичних плодів.
ТАЇТЯНСЬКІ ПЕРЛИ
Дуже цінуються таїтянські чорні перли — на острові вони коштують вдвічі чи втричі дешевше порівняно з цінниками в магазинах. Французька Полінезія відрізняється з інших країн фіксованими цінами. Торг тут недоречний, місцеві жителі вважають його образою, сумнівом у чесності продавця.
З погляду безпеки Французька Полінезія на абсолютній висоті. Причому безпеки як природної, і соціальної. Тут ніяких отруйних рослин та тварин. Тут взагалі не водяться змії, крім мурен, які на них, безумовно, трохи схожі, але мешкають вони на рифі і вважають за краще ховатися між камінням і з людьми не зв’язуватися.
На островах немає отруйних павуків і ніяких інших шкідливих комах крім комарів. Також туристів можуть турбувати мошки чи піщані мухи, але їхні укуси не смертельні.
Акули в Полінезії, звичайно ж є, але вони ситі внаслідок різноманітності дичини навколо. Нападів акул на людей на островах Спільноти, до яких належать найвідоміші острови, зафіксовано не було. Прогулянка джунглями цілком безпечна.
Сказати, що злочинність тут відсутня, звичайно, буде неправдою. Але вона настільки мінімальна, що будь-який турист може почуватися спокійно. І не тому, що спокій охороняється як французькими жандармами, і полінезійськими поліцейськими. А просто тому, що так історично склалося.
Культурні та архітектурні явища тут не виробляються «для туристів», а є автентичним плодом життя людей. Танці, які покажуть у готелі, танцюються так само і для себе, для душі, так би мовити. Грати на укулелі полінезієць буде незалежно від того, платить йому готель чи ні, обслуговуючий персонал усміхнеться вам не тому, що він заробляє на чайові (які, до речі, тут не очікуються), а просто від душі, такою ж усмішкою вас привітає практично будь-хто. перехожий на вулиці.
Тут люди не перетворюють свою самобутність на красиво упакований продукт для туристичного споживання, вони просто живуть і гордо показують гостям свої досягнення.
У Французькій Полінезії з доісторичних часів жінки дорівнювали чоловікам, стаючи часом королевами, в країні діє суворий трудовий кодекс, що практично відображає трудовий кодекс Франції, та й взагалі, країна живе за законами французької конституції.
Екологія є найважливішим напрямом внутрішньої політики держави, постійним елементом освіти. Заклики до екологічної відповідальності чуються тут із кожного кута. Туристам буде приємно дізнатися, що вода для купання тут справді чиста, риба маса, та й джунглі присутні у всій своїй красі.
Французька Полінезія — дорога країна. У Полінезії є все, і якість життя тут досить висока. Але, за віддаленість та ізольованість доводиться платити. Французька Полінезія – це найдорожча, навіть дуже дорога країна. Тут дорогі продукти, дорогі готелі, на ринку дорогі фрукти та овочі, а в магазинах – дорогі прикраси. Сюди також дорого летіти.
Віддаленість островів, багато хто вважає не недоліком, а великим плюсом. Тут не зустрінеш натовпу туристів, які віддають перевагу не таким далеким подорожам. А вельми тривалий переліт повністю компенсується насолодою, отриманою під час відпочинку.
