1. Охотське море є окраїнним морем, розташованим на північному заході Тихого океану.
2. Море настільки велике, що загальна довжина його берегової лінії становить 10500 кілометрів. Це довший найдовшої річки, більше відстані від Москви до Владивостока по залізниці, і відстані від заходу до сходу Росії.
3. Враховуючи протяжність берегової лінії, її можна вважати досить рівною. Узбережжя вкрай незначно порізане бухтами та затоками на всій своїй протяжності.
4. Охотське море практично зі всіх сторін оточене сушею. Море знаходиться між материковою Росією, в тому числі і півостровом Камчатка, а також архіпелагом Курильських островів і Сахаліном.
5. Від океану море відрізане японським островом Хоккайдо.
ТАТАРСЬКИЙ ПРОТОКА
6. З океаном море з’єднують Татарський протока і протока Лаперуза, а також менш значущі протоки.
7. Його площа водного дзеркала становить близько 1 мільйона 603 тисячі км2. Площа Охотського моря приблизно дорівнює площі Монголії.
8. Найбільша глибина встановилася на позначці 3521 метр. При всьому цьому, об’єм води становить 1 мільйон 316 тисяч кубокілометрів.
9. Охотське море омиває береги двох країн — Росії та Японії.
10. Ловити рибу у водах Охотському морі мають право тільки російські судна. Винятком є лише прибережна зона японського острова Хоккайдо.
11. Свою назву море отримало на честь впадає в нього річки Полювання.
12. Холодне Охотське море дуже важливо для сучасного судноплавства. Морські шляхи, що позначають маршрути рибальських і торгівельних суден, тут перетинаються.
13. Саме тут, до речі, виловлюється левова частка риби, потім потрапляє на прилавки магазинів по всій Росії.
14. Всупереч приналежності до басейну Тихого океану, який в цих широтах досить теплий, Охотське море досить погано прогрівається. Японське і Берингове моря отримують більше тепла, ніж Охотське.
15. А все тому, що Охотське море глибоко врізався в сушу, наблизивши свої води до азіатського полюса холоду. Крім того, Камчатка не пускає тихоокеанське тепло, стримуючи його своїми горами. У підсумку, в зимовий час тут не рідкісні шторми, а температура опускається до -25⁰C.
ОХОТСЬКЕ МОРЕ ВЗИМКУ
16. Взимку Охотське море частково замерзає, а в деяких його частинах лід не сходить до серпня.
17. У спекотні літні дні температура води в Охотському морі біля поверхні іноді досягає +18 градусів. Правда, буває таке дуже рідко.
18. Деякий планктон в цих водах може світитися, а значить підсвічувати як воду, так і лід. На жаль, це чудо природи побачити судилося не кожному – загадкове світіння спостерігалося людьми лише кілька разів.
19. В Охотському морі порівняно мало островів. Найбільший з них — острів Сахалін, який у царській Росії служив місцем заслання, а в радянські часи обзавівся власною промисловістю.
20. Росія відкрила для себе це море тільки в XVII столітті. Тоді росіяни вперше вийшли до Охотського моря, а значить, і до Тихого океану. У XVIII столітті з узбережжя Охотського моря починали свій шлях експедиції, що шукали східні шляхи сполучення Азії з Америкою.
21. Першим вийшов на узбережжі Охотського моря в 1639 році загін томських і красноярських козаків Івана Юрійовича Москвітіна, Через чотири роки якутський воєвода відправив на Далекий Схід загін Василя Даниловича Пояркова. Перезимувавши у гирла Амура, поярковці зібрали відомості про Сахаліні, а навесні 1644 року вийшли в Охотське море на кочах.
22. Першим містом, що з’явилися на його узбережжі, став Охотск в 1647 році. Заснували його теж козаки, загін Семена Шелковникова. На березі козаки впоралися «плотвище» верф. Перші судна, побудовані ними, були в своєму роді унікальними: видовбували із цільного стовбура, якоря теж були дерев’яними, але далеко піти на таких судах було не можна.
23. І на початку XVIII століття на Далекий Схід були покликані професіонали архангельські помори. У 1716 році вони побудували в Охотске перше справжнє морське судно і допливли на ньому до Камчатки. Командували цим історичним походом Кузьма Соколов і Никифор Тріска. Дуже скоро у них з’явилося чимало послідовників, але у своїх думках вони, звичайно, прагнули далі. І не тільки вони.
24. Вже наприкінці свого життя Петро I дав Витусу Берингу, капітан-командор російського флоту, датчанину за походженням, секретне доручення: побудувати один, а краще два корабля і знайти перешийок або протоку між Азією і Північною Америкою.
25. Перша Камчатська експедиція Берінга почалася з Охотська, але до гирла річки Камчатки, де в 1728 році був побудований бот «Святий Гавриїл», добиралася суходолом. Під час Другої Камчатської експедиції в 1733-1741 роках були створені перші карти узбережжя Охотського моря.
26. В 1797 р. імператор Павло I заснував Російсько-Американську торговельну компанію, якій було надано право управління Російської Америкою і монополія торгівлі в ній (з Курильськими островами). Ще в 1792 р з’явилася повна карта Охотського моря, але все ще не було точних гідрологічних даних. Зібраний в різні періоди матеріал вдалося систематизувати тільки в 1894 році. Автором підсумкової наукової роботи про гідрології Охотського моря став океанограф і віце-адмірал С. О. Макаров.
27. У XX столітті Охотське море виявилося важливим стратегічним об’єктом у контексті «холодної війни», яку умовно датують від середини 1940-х до початку 1990-х років. В тій політичній обстановці шпигунство було справою цілком звичайним: найменші шпаринки, які відкривали доступ до цінної інформації, відпрацьовувалися» у повній мірі. Ну а Охотське море було не те що «лазівкою» справжнім «лазом»: по дну його проходили кабелі зв’язку баз радянського військово-морського флоту. Як з’ясувалося згодом, американські водолази встановлювали на кабелях записуючі пристрої.
28. Незважаючи ні на які «шпигунські ігри», розвиток Охотського узбережжя тривало. З’являється промисловість, в першу чергу судноремонтна і рибообробних. У 1990-х роках і та і інша пережили період стагнації і навіть розвалу.
29. Сьогодні в цьому регіоні один за одним виникають великі комерційні проекти. Їх здійснення для Росії — стратегічно важливо.
30. Рослинний світ поверхневого шару представлений в основному водоростями (переважно бурими, але є також червоні, а в північно-західній частині і зелені).
КОСЯКИ НАВАГИ В ОХОТСЬКОМУ МОРІ
31. Зате охотські води багаті цінними породами риб, це кета, горбуша, кижуч, чавича, нерка. А також скупченнями оселедця, минтая, камбали, тріски, наваги, мойви, корюшки в промислових масштабах. Тут зосереджено 70% минтая і оселедця.
32. Також тут є краби, молюски, кальмари, краби, трепанги, морські їжаки. Особливу промислову цінність представляють камчатські краби: м’ясо їх високо цінується у багатьох країнах світу. З цієї ж причини в регіоні браконьєрство досягло небезпечного розміру.
СИВУЧИ В ОХОТСЬКОМУ МОРІ
33. Зустрічаються і великі ссавці, що мешкають в прибережних водах: нерпи, калани, морські котики, тюлені, сивучи, кити.
34. В період з 1850 по 1900 рік тут велася китобійний промисел. У XX столітті кити знищувалися практично безконтрольно, але після оголошення в 1986 році Міжнародною китобійною конвенцією заборони на промисловий вилов китів ці ссавці відчувають себе тут привільно.
35. Незважаючи на холод, з-за якого страждають місцеві флора і фауна – навіть влітку температура поверхні навряд чи підніметься вище 18 градусів, є і ті, хто пристосувалися до такого холоду. У цих водах виростає більше 70 видів водоростей.
ОСТРІВ НЕПОРОЗУМІННЯ
36. Розташований тут острів Непорозуміння отримав свою назву в результаті кумедного випадку. У 1910 році дослідницька експедиція, яка працювала тут, не звернула на нього уваги і забула нанести його на карту. Незабаром, втім, помилку виправили, а в її частина назвали цей острівець.
37. Охотське море забезпечує зв’язок між північною і південною областями Далекого Сходу, а також між материковою частиною Росії, островом Сахалін і півостровом Камчатка.
38. Тим не менш, його ніяк не можна назвати сприятливим для судноплавства: холодний сезон тут може тривати 120-220 днів, з настанням зими у північній частині море покривається кригою.
39. У 1890 році в подорож на острів Сахалін відправився знаменитий російський письменник А. П. Чехов. Тут він спілкувався з каторжанами, вивчав їх життя. Автор самостійно провів першу в історії Сахаліну перепис населення.
40. В найглибшій частині моря – Курильській улоговині вчених Далекосхідного федерального університету, Далекосхідного відділення РАН, а також іноземних фахівців чекав сюрприз. При заглибленні на 3500 метрів їм вдалося виявити близько 1000 видів морських мешканців, з яких близько 500 невідомі науці.
41. Прибережні води Охотського моря мають вкрай низьку солоність. А все, тому що в нього впадають 120 річок, великих і не дуже. В їх числі знаходиться також і один з сибірських гігантів – Амур. А тому, зовсім не дивно, що солоність біля берега не перевищує 30 проміле.
42. Охотське море — джерело дуже цінних ресурсів. І далеко не тільки рибних. На його шельфі вже розвідані великі родовища нафти і газу.
43. Вже наприкінці двадцятого сторіччя в Охотському морі був відкритий нафтогазоносний басейн. За попередніми підрахунками, мова може йти про запаси обсягом до 5 мільярдів тонн нафти і до 4 трильйонів м3 газу.
44. Родовища були умовно розділені на самостійні проекти з розробки нафтогазових ресурсів, але реалізуються поки лише проекти «Сахалін-1» (запаси — 307 мільйонів тонн нафти і 485 мільярдів м3 газу) і «Сахалін-2» (запаси 182 мільйонів тонн нафти і 633,6 мільярдів м3 газу).
45. Також на островах Курильської гряди та у їх прибережній зоні розвідані родовища руд кольорових металів, ртуті, природного газу, нафти.
ОСТРІВ ІТУРУП
46. На острові Ітуруп відкрито єдине відоме в світі мінеральне родовище ренію — рідкоземельного тугоплавкого металу.
47. За оцінками геологорозвідників, Курили багаті і золотом (1867 тонн), і сріблом — (9284 тонн), і титаном — (39,7 мільйонів тонн), і залізом — (273 мільйонів тонн). Але промислова розробка цих земних комор Курив поки ведеться лише у пробних масштабах.
48. В Японії військова служба на острові Хоккайдо вважається важким. Справа в тому, що місцеві кліматичні умови вважаються досить суворими у порівнянні з іншими територіями країни. Тому один рік служби на острові зараховується військовим за два.
49. В зимовий період 2010-2011 років льоди скували посеред моря 15 судів, а заодно – 700 осіб. Росія проводила рятувальну операцію, на яку витратили 200 мільйонів рублів. 11 суден самостійно вирвалися на «чисту воду», в той час як іншим потрібнібули криголами. Ніхто з людей не постраждав, а тому витрачені кошти і 6, 6 тисяч тонн солярки витекли не марно.
50. Значна частина басейну Охотського моря належить Росії, але її внутрішнім морем не є. Тут є свої тонкощі, обумовлені конвенцією ООН по морському праву. Центральний меридіональна ділянка моря, по конвенції, є відкритим морем, будь-яка країна світу має право вести тут лов риби та іншу допускається цим документом діяльність.
