- Величезний вплив на життя Марка Тулія Цицерона зробило його ораторське мистецтво, яке було його вродженим даром. Саме завдяки йому він увійшов в історію.
- Він був вихідцем з не дуже знатної родини (але все одно аристократичної), його батько був воїном, який так і не зумів збудувати військову кар’єру через слабке здоров’я.
- Саме батько зіграв вирішальну роль у біографії Цицерона. Він мріяв, щоб його сини зробили політичну кар’єру, і тому переїхав до Риму, центру імперії – тільки там вони могли отримати гідну освіту.
- Сам великий оратор часто казав, що в нього дві батьківщини – Римська імперія та місто Арпін (нині він називається Арпіно), де він народився.
- Марк Туллій Цицерон змалку вивчав творчість грецьких поетів і філософів, а також навчався красномовству у знаменитих ораторів того часу.
- До складу Сенату, верховного органу правління Римської імперії, він увійшов у віці не більше 33 років, став наймолодшим сенатором цієї держави в історії.
- Цицерон вважав, що відзначати День Народження негідно філософа. Це свято, для багатьох людей дуже важливе, він у своїх творах згадав лише один раз, і то в негативному ключі.
- Політичні суперники не раз дорікали йому в тому, що він “виріс у селі”.
- У молодості Цицерон служив в армії давньоримського воєначальника і диктатора Люція Сулли.
- Відомо, що він вважав найкращим державним устроєм республіку, а не диктатуру. Тому промовець з радістю сприйняв звістку про те, що Гай Юлій Цезар убитий – він сподівався, що республіканський лад буде відновлений. Як показав час – марно.
- Жив великий промовець близько 2000 років тому. Його рік народження встановлено лише приблизно, вважається, що він народився 89 року до н. е.
- Значна частина літературної спадщини Цицерона вважається загубленою. До наших днів дійшло 58 написаних ним промов, а також 18 філософських та риторичних трактатів.
- Він був у активному листуванні. Частина листів також збереглася, понад 800 штук. Хоча їх було, звісно, набагато більше.
- Суперники з політичної арени багаторазово організовували замахи на життя Цицерона, але жоден з них не був успішним.
- Відомо, що він так добре володів латиною, своєю рідною мовою, що його літературний стиль став вважатися еталоном ще за його життя.
- Свої промови Цицерон писав так, щоб при їх виголошенні вголос простежувався особливий ритм – це посилювало враження від них. Але цю техніку винайшов не він, цей прийом використовувався задовго до нього.
- Одного разу він розкрив змову, метою якої був державний переворот та захоплення влади в Римі. Організатор цієї змови, Луцій Катіліна, втік, але на вимогу оратора був уловлений і страчений без суду. Це створило важливий прецедент – до цього моменту жоден громадянин Римської імперії не позбавлявся права на справедливий суд, хоч би який злочин він скоїв.
- У Середні віки популярність античних філософів різко впала через те, що вони, на думку Церкви, були язичниками. Але для Марка Тулія Цицерона було зроблено виняток, і в багатьох монастирях його праці вивчали та переписували. Тому вони й збереглися до нашого часу.
- Вплив стилю Цицерона на літературу призвів до формування новолатинського стилю мови, яка, у свою чергу, стала основою для формування літературних стилів інших європейських мов романської (тобто заснованої на латині) мовної сім’ї.
- Після загибелі Цезаря Марк Антоній, який захопив владу в Римі, вніс оратора до списку ворогів народу, і тому довелося бігти до Греції. Але спроба втечі не вдалася – послані йому навздогін легіонери наздогнали Цицерона. Зрозумівши, що бігти марно, він наказав слугам зупинитися, а сам висунув голову у вікно паланкіна, підставивши її під меч.