- Життя Осипа Мандельштама обірвалося непробачно рано. Репресований радянською владою поет не виніс тягарів заслання, і помер по дорозі до місця відбування покарання, заразившись тифом.
- Походив Осип Емільєвич із єврейської родини. У дореволюційної Росії існували дискримінаційні закони щодо євреїв, та його батько був би видним купцем, завдяки чому на нього більшість цих законів не поширювалася.
- У короткій біографії Мандельштама згадується, що в юності він зацікавився науками, і навіть записався вільним слухачем на фізико-математичне відділення в університеті Петербурга. Щоправда, він незабаром передумав і поїхав до Європи, де кілька років навчався у Франції та Німеччині.
- Він був особисто знайомий з іншим знаменитим поетом, Миколою Гумільовим, першим чоловіком Анни Ахматової. Доля їх напрочуд схожа – і Гумільов, і Мандельштам стали жертвами радянського режиму.
- Коли після повернення з Європи назад до Петербурга Осип Мандельштам захотів вступити до Петербурзького університету, перед ним постала нова проблема – там існували квоти на студентів залежно від їхнього віросповідання. Щоб обійти обмеження квоти на іудеїв, поет хрестився, ставши християнином-протестантом.
- Вчився поет в університеті погано, не приділяючи уваги заняттям і регулярно їх пропускаючи. У результаті він так і не закінчив курс, перервавши навчання, яке з перервами тривало цілих 6 років.
- Перша публікація Осипа Мандельштама відбулася, коли йому було лише 19 років. Тоді його вірш було надруковано в журналі “Аполлон”, але згодом співпрацював і з іншими журналами.
- Поет вільно володів італійською та французькою мовами. Французьку він підтягнув під час життя в Європі, а італійську вивчив самостійно, щоб в оригіналі читати твори італійських поетів. При цьому в Італії він взагалі жодного разу не був.
- Під час Громадянської війни Мандельштам разом із дружиною отримав можливість тікати з країни разом із білогвардійцями, що відступають. Однак він вирішив залишитися.
- Відносини поета з владою СРСР не завжди були поганими. Спочатку його твори активно видавали, він багато подорожував країною, виступав із публічними читаннями своїх віршів та публікувався в газетах.
- Корній Чуковський, який був близько знайомий з Осипом Емільєвичем, писав, що той рано почав лисіти. Облисіння дуже турбувало Мандельштама, і він намагався приховувати факт втрати волосся.
- З 10 виданих Мандельштамом книг 8 було видано вже в СРСР, після революції. Його ім’я навіть було включено до офіційного списку відомих радянських літераторів! Вони з дружиною отримували додаткові пайки з якісними продуктами і обслуговувалися в Кремлівській лікарні, нарівні з верхівкою комуністичної партії.
- Відомо, що Мандельштам уклав з різними видавництвами досить багато договорів, але не виконав умови щодо них. При цьому він щоразу отримував аванс, але жодного з цих авансів він не повернув.
- Початком кінця для поета стала спрямована проти Сталіна епіграма, яку він прочитав вузькому колу слухачів із півтора десятка людей. Борис Пастернак взагалі назвав цей вчинок самогубством, і він мав рацію – незабаром Мандельштама заарештували. Особу донощика так і не було встановлено.
- Засуджений до трирічного заслання поет намагався накласти на себе руки, викинувшись з вікна лікарні, в якій його тимчасово поселили разом із сім’єю, але отримав лише забиті місця.
- Після того, як особистим указом Сталіна вирок був пом’якшений, сім’ї Мандельштамів дозволили вибрати місце заслання самостійно. Вони оселилися у Воронежі, де жили дуже бідно, але їм допомагали ті небагато друзів, що від них не відступилися.
- Під час відбування заслання поет написав оду, яка вихваляє Сталіна. Мабуть, так він сподівався виправити своє становище, але з цього нічого не вийшло. Незабаром після закінчення заслання його заарештували повторно, засудивши до п’яти років таборів, і відправили на Далекий Схід, але на шляху туди Мандельштам помер у пересилальному таборі.
- Тіло поета залишалося непохованим кілька місяців після смерті, але зрештою його поховали в братській могилі без розпізнавальних знаків. Досі невідомо, де саме лежать його останки.
- Творчість Мандельштама в СРСР десятиліттями була під забороною. Офіційно його реабілітували лише 1987 року, незадовго до остаточного розпаду СРСР.
- Коли поета було заарештовано вдруге, його направили на примусову психіатричну експертизу, яка встановила, що він страждає від небезпечного розладу психіки. Але це була неправда – результати експертизи були сфальсифіковані, щоб дискредитувати Мандельштама в очах громадськості.