Архіпелаг Шпіцберген являє собою саме розсип островів, а не один-єдиний острів. І він, до речі, досить великий – площа його перевищує 61.000 км2, а це приблизно в два рази більше площі таких країн, як Бельгія і Вірменія.
Ось уже більше сотні років, з 1920 року, Шпіцберген має особливий статус. Взагалі він належить Норвегії. Раніше тут ще були радянські селища Грумант і Піраміда, але Грумант покинутий і законсервований з 1961 року, а в Піраміді живе всього кілька десятків людей.
На всьому Шпіцбергені, який розмірами перевершує багато країн світу, живе близько 3000 чоловік.
У більшості країн архіпелаг називається саме “Шпіцберген”, але норвежці звуть його інакше – “Свальбард”. А давня його назва, “Грумант”, і дало назву одному з існуючих тут в минулому поселень.
Архіпелаг складається з трьох великих островів, семи відносно невеликих, а й також цілої купи дрібних острівців і просто стирчать з води скель. Найбільший з островів, Західний Шпіцберген, має площу в 37.673 км2, і на нього припадає більше половини від загальної площі архіпелагу.
Більше половини площі Шпіцбергена, близько 35,100 км2, займають льодовики. Вони повільно стікають зі схилів розташованих тут гір, найвища і яких, гора Ньютон, має висоту в 1713 метра.
Офіційно вважається, що вперше в історії люди відвідали архіпелаг в 1596 році, коли сюди прибула російська експедиція під керівництвом Віллема Баренца. Але деякі дослідники вважають, що скандинавські вікінги і російські помори відвідували Шпіцберген ще в XII столітті.
Білих ведмедів на Шпіцбергені більше, ніж людей – близько 4000 особин. Іноді вони становлять загрозу, коли виходять до людського житла, так що місцевим жителям доводиться бути дуже обережними.
Дві третини території архіпелагу відносяться до охоронюваних природних територій, тобто є заповідною зоною. Це робить Шпіцберген найбільшою заповідною природною територією у всій Європі.
Розташований архіпелаг за Полярним колом, так що клімат тут відповідний, арктичний. Однак, його сильно пом’якшують теплі морські течії, і взимку в материковій частині Росії і Канади температура повітря на тій же широті приблизно на 20 градусів нижче. Рекордні температури тут становлять -46,3 °C і + 24,5 °C.
Тут є полярна ніч, полярний день і, звичайно, полярні сутінки. Полярна ніч тут триває близько 4 місяців – 120 днів, полярний день – на тиждень довше, 127 днів. Решта пори року припадає на Сутінки.
Офіційно Шпіцберген увійшов до складу Норвегії лише в 1925 році. До цього Острів фактично вважався нічиїм, хоча на ньому вже існували окремі поселення.
Сніг і лід тут іноді бувають червоного і рожевого відтінків. Цей дивовижний ефект викликаний мікроскопічними червоними водоростями, які через збіг різних факторів час від часу починають особливо активно розмножуватися. Такий же ефект іноді можна спостерігати і в різних горах.
На Шпіцбергені іноді трапляються землетруси, правда, не дуже сильні, до 4-5 балів за шкалою Ріхтера. Вчені стверджують, що для цього регіону гранична сила землетрусів може досягати 6-7 метрів.
Велика частина Шпіцбергена покрита снігом більшу частину року, так що автомобілів тут майже немає – користуватися ними тут не дуже зручно. Набагато практичніше і зручніше використовувати човни і снігоходи, яких тут дуже багато.