Гра в дартс була винайдена кілька століть тому у Великобританії, причому через дощ, коли сильна злива перервала змагання лучників, і вони, перечікуючи його в приміщенні, почали з нудьги кидати стріли в ціль руками. Інша популярна гра, винайдена з тієї ж причини, через дощ – це пінг-понг, або настільний теніс.
Якийсь час після винаходу для гри в дартс ще використовувалися обрізані стріли для луків і болти для арбалетів, але потім їх витіснили спеціальні дротики. В наші дні вага дротиків коливається від 19 до 25 грамів, у них, як і у мішеней, є ряд стандартів.
У Великобританії за законом з давніх-давен дозволялося робити ставки тільки на спортивні змагання, які вимагають від гравців навичок і не залежать від сліпого успіху. У 1908 році англієць Джим Гарсайд з міста Лідс, власник готелю з баром, став перед судом – місцева влада звинуватила його у дозволі ставок на гру в дартс у його закладі, стверджуючи, що ця гра побудована на удачі, і, отже, ставки на неї заборонено законом. На свій захист Гарсайд попросив про судовий експеримент за участю місцевого чемпіона Вільяма Анакіна. Чемпіон довів невинність власника, легко потрапивши до всіх секторів, названих суддями. Звинувачення були зняті, і судді визнали, що результат цієї гри все-таки залежить від навички, а не удачі.
Традиційно мішені для дартсу виготовляють з сизалю – так називаються спресовані волокна агави, які в звичайному своєму стані нагадують жорстке сухе волосся. Але в країнах Азії основу для мішені часто виготовляють з спресованого кінського волоса, а колись давно мішені і зовсім були просто дерев’яними.
Крім звичайного дартсу, існує і електронний. Технічно він відрізняється тим, що наконечники у дротиків пластикові, притуплені. Але при попаданні в мішень вони все одно залишаються в ній, тому що на ній для цього передбачені спеціальні отвори.
Електронний дартс
У XIX столітті не існувало будь-яких стандартів для мішеней, але вже давно таким стандартом є мішень, поділена на 20 секторів, з “яблучком” у центрі. Винайшов її у 1896 році британський тесляр Брайан Гамлін, великий шанувальник дартсу та вмілий гравець.
У дартс найчастіше грають відвідувачі барів та пабів, не надто морочаючись при цьому правилами. Однак, правила все-таки існують – мішень, по ідеї, повинна висіти на відстані рівно 173 см (5 футів і 8 дюймів) від підлоги, а гравцям належить стояти на відстані 237 см (7 футів і 9 з чвертю дюймів) від неї.
Незважаючи на те, що дартс так і не включили до списку олімпійських видів спорту, він давно вже не є просто барною розвагою. Існують різні спортивні федерації по ньому, і проводяться різні змагання, включаючи чемпіонат Європи та два різні Чемпіонати світу (два, тому що вони організовуються різними федераціями).
Гра в дартс не зводиться просто до кидання дротиків на ціль. Грати можна по-різному, існує безліч популярних різновидів цієї гри, що відрізняються правилами, і в деяких з них, крім власних навичок, потрібно також продумувати і тактику зі стратегією.
Перші дротики, спеціально виготовлені для гри в дартс, були дерев’яними, та їх частково покривали свинцем для обтяження. Пізніше їх почали робити з металу, але пластик прийшов на зміну пір’ям лише у 70-х роках минулого століття.
Згідно з опублікованою одним зарубіжним виданням статистикою, у всьому світі налічується близько 30 млн професійних гравців у дартс. Саме професійних – звичайно, це хобі, але для багатьох воно дуже серйозне, тому в цю статистику не включені ті, хто просто любить іноді покидати дротики з друзями.
Існують й інші версії виникнення дартсу. Деякі дослідники вважають, що гра була винайдена, коли нудьгуючі солдати кидали арбалетні болти на дно бочки. Інші ж стверджують, що на кшталт дартсу під час довгої подорожі через Атлантичний океан грали переселенці з Великобританії до США ще на початку XVII століття, також використовуючи для цього дно бочки та обрізані стріли.
Майже всі цілі для дартсу в світі вироблено або в Китаї, або в Африці, точніше, в Кенії. Це не випадковість, просто ці країни мають у своєму розпорядженні великі запаси сировини для їх виробництва.
Дешеві комплекти для дартсу часто відрізняються тим, що мішені в них виготовлені з пінопласту, пробки, пресованих водоростей та інших подібних матеріалів. Проблема в тому, що такі мішені набагато менш довговічні, ніж ті, що виготовляються з сизалю або кінського волосся.
Одним з найвідоміших у світі гравців у Дартс є Ерік Брістоу, який помер у 2018 році. У 80-х роках XX століття він п’ять разів ставав чемпіоном світу, і британська королева Єлизавета II навіть нагородила його орденом Британської та імперії за визначні досягнення у цьому виді спорту.
